Нещодавно я прочитала фантастичний твір «Різдвяна ніч у прозі» Чарльза Дікенса. Головним героєм є Скрудж.
Це стара немічна людина. На жаль, Скрудж не відчував великої любові зі сторони батьків. Його часто залишали у школі, натомість інші діти були вдома у родинному колі. Сумне дитинство наклало відбиток на його подальше життя. Він був злим та самотнім. Можливо, не відчував радість , адже ніколи не святкував чудове свято – Різдво. Єдиною втіхою для нього стали гроші. Вони зробили його черствим та скупим. Адже він мав змогу допомагати іншим, проте ніколи цього не робив. Коли до Скруджа завітав чоловік і попросив грошей для знедолених дітей, його єдиним бажанням було якнайшвидше позбутися прохача. Бо егоїстичне і жорстоке серце не співчувало немічним, взагалі не любило людей.
Наприкінці Скруджа чекав великий сюрприз. Зустріч з трьома духами змінила героя. Він став щедрим, добрим, співчутливим. А головне – відчув дух Різдва.
Меня заинтересовал вопрос, есть ли равенство в дружбе? Конечно, оно есть, но не всегда. Не важно, старше ты или младше-дружба, это когда вместе. Маленький может большому, слабый, может сделать то, что сильный бы позавидовал. Это всё по качествам и возрасту, но если смотреть по душе.. Тут у же не все будут равны. Или всё будет ни как у друг друга. Один друг товарищу материально, другой успокаивает душу. Один из друзей не так стремиться чем другой. Но всё же они друзья. Все люди равны изначально, но потом уже ты сам себя делаешь. Я не могу ответить на этот вопрос точно, все мы разные, хоть и из "одного куска теста". Не часто встречаются люди "по вкусу и цвету", поэтому все мы разные и это совсем не значит, что кто-то хуже, а кто-то нет. Хочу добавить-не стремитесь стать одинаковыми. Равенство есть, но не всегда.
Нещодавно я прочитала фантастичний твір «Різдвяна ніч у прозі» Чарльза Дікенса. Головним героєм є Скрудж.
Це стара немічна людина. На жаль, Скрудж не відчував великої любові зі сторони батьків. Його часто залишали у школі, натомість інші діти були вдома у родинному колі. Сумне дитинство наклало відбиток на його подальше життя. Він був злим та самотнім. Можливо, не відчував радість , адже ніколи не святкував чудове свято – Різдво. Єдиною втіхою для нього стали гроші. Вони зробили його черствим та скупим. Адже він мав змогу допомагати іншим, проте ніколи цього не робив. Коли до Скруджа завітав чоловік і попросив грошей для знедолених дітей, його єдиним бажанням було якнайшвидше позбутися прохача. Бо егоїстичне і жорстоке серце не співчувало немічним, взагалі не любило людей.
Наприкінці Скруджа чекав великий сюрприз. Зустріч з трьома духами змінила героя. Він став щедрим, добрим, співчутливим. А головне – відчув дух Різдва.
Объяснение:
Меня заинтересовал вопрос, есть ли равенство в дружбе? Конечно, оно есть, но не всегда. Не важно, старше ты или младше-дружба, это когда вместе. Маленький может большому, слабый, может сделать то, что сильный бы позавидовал. Это всё по качествам и возрасту, но если смотреть по душе.. Тут у же не все будут равны. Или всё будет ни как у друг друга. Один друг товарищу материально, другой успокаивает душу. Один из друзей не так стремиться чем другой. Но всё же они друзья. Все люди равны изначально, но потом уже ты сам себя делаешь. Я не могу ответить на этот вопрос точно, все мы разные, хоть и из "одного куска теста". Не часто встречаются люди "по вкусу и цвету", поэтому все мы разные и это совсем не значит, что кто-то хуже, а кто-то нет. Хочу добавить-не стремитесь стать одинаковыми. Равенство есть, но не всегда.