Аналіз твору «Вершники» Яновський Юрій Яновський «Вершники» аналіз твору наведений в цій статті. Жанр «Вершники» — новелістичний роман. Головні герої «Вершники»: Фрунзе, Мусій та Іван Половці, Данило Чабан, Швед, Чубенко, Максим, Адаменко, безіменний листоноша. Тема громадянської війни у романі «Вершники» постає у творі по-справжньому героїчною й романтичною. Автор правдиво показує трагедію цілої родини Половців, яких революція розкидала по різні ідеологічні фронти. Композиція «Вершники»: Особливо яскраво виявилася в цьому творі композиційна майстерність Яновського. Роман складається із восьми сюжетно завершених новел, які в сукупності передають панораму періоду громадянської війни. 1.«Подвійне коло», 2.«Дитинство», 3.«Шаланда в морі», 4.«Батальйон Шведа», 5.«Лист у вічність», 6.«Чубенко, командир полку», 7.«Шлях армій», 8.«Адаменко» Проблематика «Вершники»: • Трагедія роду й народу. • Розпад родини заради ідеї. • Революція і народ. • Політичні платформи різних партій і політичних сил. • Відданість справі. • Творча праця та духовні цінності. • Проблема братовбивчої громадянської війни. Особливості «Вершники»: • Роман складається з восьми композиційно й сюжетно пов’язаних новел. • Відсутність хронологічної послідовності в розгортанні подій. • Використання кінематографічного прийому монтажу «кадрів». • Має ознаки народної думи, героїчної поеми,новели. • Виняткових героїв автор показує у виняткових обставинах. • Головний мотив — розпад людського роду, що почався з революцією. • Правдивість і типовість у відтворенні історичних подій та змалюванні дійових осіб. Роман розпочинається новелою «Подвійне коло». Автор зразу вводить нас у шквал гарячих подій літа 1919 року. На степових просторах ллється кров чотирьох братів, обдурених, осліплених ворожими проповідями шовіністів і монархістів, націоналістів і анархістів. Новела «Подвійне коло» (коло інтересів класових і родинних) — класичний зразок художнього втілення болючих роздумів митця про непростий час в історії свого народу, коли брат убиває брата. Той «умовний» бій у степу під Компановкою символізує собою всю складну ситуацію в Україні під час громадянської війни. І хоча врешті-решт перемагає інтернаціональний загін Івана Половця, але емоційний акцент зовсім на іншому — автор не підтримує цю криваву різню, хоча вона й задля нового життя.
Павел Васильев родился 5 января 1910 года (23 декабря 1909 года по ст. ст.) в Зайсане (ныне Республика Казахстан). Отец — Николай Корнилович Васильев (1886—1940), сын пильщика и прачки, выпускник Семипалатинской учительской семинарии. Мать — Глафира Матвеевна, урожд. Ржанникова (1888—1943), дочь крестьянина Красноуфимского уезда Пермской губернии, окончила прогимназию в Павлодаре.
В 1906 году супруги Васильевы приехали в Зайсан, где Николай Корнилович поступил учителем в приходскую школу. Два первых ребёнка, Владимир и Нина, умерли в младенчестве. Боясь за судьбу третьего, Павла, Васильевы в 1911 года переехали в Павлодар, где Николай Корнилович преподавал на педагогических курсах.
Васильевы часто переезжали по местам службы Николая Корниловича: в 1913 году — в станицу Сандыктавскую; в 1914 году — в Атбасар; в 1916 году — в Петропавловск, где Павел поступил в первый класс; в 1919 году — в Омск, где Н. К. Васильев оказался, будучи мобилизован в армию Колчака. В конце 1920 года Васильевы вернулись в Павлодар, где поселились у родителей Глафиры Матвеевны. Павел учился в 7-летней школе, находящейся в ведении Управления водного транспорта, которой заведовал его отец, затем — в школе II ступени. Летом 1923 года отправился в организованное для учащихся плавание на пароходе вверх по Иртышу до озера Зайсан.
Відповідь у низу!
Объяснение:
Аналіз твору «Вершники» Яновський Юрій Яновський «Вершники» аналіз твору наведений в цій статті. Жанр «Вершники» — новелістичний роман. Головні герої «Вершники»: Фрунзе, Мусій та Іван Половці, Данило Чабан, Швед, Чубенко, Максим, Адаменко, безіменний листоноша. Тема громадянської війни у романі «Вершники» постає у творі по-справжньому героїчною й романтичною. Автор правдиво показує трагедію цілої родини Половців, яких революція розкидала по різні ідеологічні фронти. Композиція «Вершники»: Особливо яскраво виявилася в цьому творі композиційна майстерність Яновського. Роман складається із восьми сюжетно завершених новел, які в сукупності передають панораму періоду громадянської війни. 1.«Подвійне коло», 2.«Дитинство», 3.«Шаланда в морі», 4.«Батальйон Шведа», 5.«Лист у вічність», 6.«Чубенко, командир полку», 7.«Шлях армій», 8.«Адаменко» Проблематика «Вершники»: • Трагедія роду й народу. • Розпад родини заради ідеї. • Революція і народ. • Політичні платформи різних партій і політичних сил. • Відданість справі. • Творча праця та духовні цінності. • Проблема братовбивчої громадянської війни. Особливості «Вершники»: • Роман складається з восьми композиційно й сюжетно пов’язаних новел. • Відсутність хронологічної послідовності в розгортанні подій. • Використання кінематографічного прийому монтажу «кадрів». • Має ознаки народної думи, героїчної поеми,новели. • Виняткових героїв автор показує у виняткових обставинах. • Головний мотив — розпад людського роду, що почався з революцією. • Правдивість і типовість у відтворенні історичних подій та змалюванні дійових осіб. Роман розпочинається новелою «Подвійне коло». Автор зразу вводить нас у шквал гарячих подій літа 1919 року. На степових просторах ллється кров чотирьох братів, обдурених, осліплених ворожими проповідями шовіністів і монархістів, націоналістів і анархістів. Новела «Подвійне коло» (коло інтересів класових і родинних) — класичний зразок художнього втілення болючих роздумів митця про непростий час в історії свого народу, коли брат убиває брата. Той «умовний» бій у степу під Компановкою символізує собою всю складну ситуацію в Україні під час громадянської війни. І хоча врешті-решт перемагає інтернаціональний загін Івана Половця, але емоційний акцент зовсім на іншому — автор не підтримує цю криваву різню, хоча вона й задля нового життя.
Объяснение:
Павел Васильев родился 5 января 1910 года (23 декабря 1909 года по ст. ст.) в Зайсане (ныне Республика Казахстан). Отец — Николай Корнилович Васильев (1886—1940), сын пильщика и прачки, выпускник Семипалатинской учительской семинарии. Мать — Глафира Матвеевна, урожд. Ржанникова (1888—1943), дочь крестьянина Красноуфимского уезда Пермской губернии, окончила прогимназию в Павлодаре.
В 1906 году супруги Васильевы приехали в Зайсан, где Николай Корнилович поступил учителем в приходскую школу. Два первых ребёнка, Владимир и Нина, умерли в младенчестве. Боясь за судьбу третьего, Павла, Васильевы в 1911 года переехали в Павлодар, где Николай Корнилович преподавал на педагогических курсах.
Васильевы часто переезжали по местам службы Николая Корниловича: в 1913 году — в станицу Сандыктавскую; в 1914 году — в Атбасар; в 1916 году — в Петропавловск, где Павел поступил в первый класс; в 1919 году — в Омск, где Н. К. Васильев оказался, будучи мобилизован в армию Колчака. В конце 1920 года Васильевы вернулись в Павлодар, где поселились у родителей Глафиры Матвеевны. Павел учился в 7-летней школе, находящейся в ведении Управления водного транспорта, которой заведовал его отец, затем — в школе II ступени. Летом 1923 года отправился в организованное для учащихся плавание на пароходе вверх по Иртышу до озера Зайсан.