Составь небольшое эссе ( 10-11 предложений ), отвечая на вопросы.Отправь учителю на проверку: Почему рассказ называется “Красное яблоко”? Зачем после долгих, мучительных раздумий пишет письмо-исповедь?
Что символизирует яблоко для героя? Как “чудесный мир, созданный вокруг красного яблока, внезапно рухнул, разлетелся вдребезги”?
Что мучает героя?
Почему ему тяжело начать разговор, и он решает уехать с дочерью за город?
Как природа и музыка меняют настроение героя?
Какие чувства он испытывает, слушая музыку и восхищаясь красотой последних дней золотой осени?

«Гуси-лебеді летять» аналіз твору Рік написання: 1963 Жанр: автобіографічна повість Тема «Гуси-лебеді летять»: зображення життєвої долі українського села першої половини ХХ століття, епізодів з власного дитинства М. Стельмаха, коли він був дев’яти-десятирічним хлопчиком. Ідея «Гуси-лебеді летять»: автор закликає не бути «холоднооким», уміти бачити красу, любити рідну землю, що «така свіжа, така м’яка, мов колиска», «щоб люди мали людяність у серці, хліб на столі і не журились». Герої твору «Гуси-лебеді летять» Михайлик, його мати та батько, дід і баба, попова наймичка Мар’яна, дівчина Люба, кобзар Левко, майстер на всі руки дід Дем’ян, ну і, звичайно, дядько Себастіян — це полюс добра. А полюс зла — улізливий кар’єрист Юхрим Бабенко, «скупий рицар» дядько Володимир, дядько Сергій з його «темною душею»… Особливості твору «Гуси-лебеді летять» • розповідь від першої особи; • автобіографічність; • символічний образ гусей-лебедів; • зв’язок з народознавством; • наявність ліричних відступів (розмірковування хлопчика над власними вчинками, поведінкою інших людей, сприйняття ним оточуючого світу; розповідь про минуле життя інших героїв). Про що «Гуси-лебеді летять» Тільки-тільки відлютувала громадянська війна. Через село хвилями прокочувалися червоні козаки, гетьманці, січові стрільці, петлюрівці, пройшло, відступаючи військо Пілсудського. У лісах іще блукають ті, кого голова комнезаму дядько Себастіян називає бандитами. З Херсонщини прибивається виснажена жінка з дитиною,— там голод. Про голод у південних селах говорять дядьки в своїх стихійних «політбесідах», згадуючи і про підступну «багряницю», Антанту, розруху. «Рощот панам» вони вже дали — поміщицькі маєтки, економії розгромлено, ще «коли настала революція». Незаможники тепер ведуть суперечки про землю, їм якраз нарізають ділянки з колишнього панського поля. Цікаво коментує розвиток подій церковний староста, який до нової влади ставиться недовірливо, причому деякі його критичні репліки влучають у ціль досить точно: «…колись усі були люди, а тепер стали — куркулі, середняки і злидні»; «…що було моїм, то було моїм, а тепер ніхто не добере, де моє, де твоє, а де наше». «Гуси-лебеді летять…» історія створення У 1963 році Михайло Панасович Стельмах написав повість про власне дитинство — «Гуси-лебеді летять», де показує людей і обставини так, як він їх побачив, запам’ятав, зрозумів. Повість «Гуси-лебеді летять» М. П. Стельмах присвятив своїм батькам — «з любов’ю і зажурою». У творі М. Стельмах показав лад сільського життя з його естетикою, педагогікою й етикою не в якомусь законсервованому стані, а в складній історичній динаміці — під колючими вітрами часу (1921–1922 роки). 11

Джерело: http://dovidka.biz.ua/gusi-lebedi-letyat-analiz/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua

1. Он шёл по берегу реки и увидел что что то бултыхается в воде
он подошёл поближе и увидел  что это маленький щенок
он весь уставший (щенок) взмокший боролся чтобы не утонуть 
Герасим взял собаку к себе домой накормил, напоил 
и назвал её Муму...
2.Всю свою нежность и ласку отдает он собачке, платящей ему за хорошее отношение радостью и любовью. Но еще один удар постигает несчастного дворника: барыня велит избавиться от собаки. Верный своему долгу, Герасим сам берется выполнить настойчивое повеление барыни. Но после смерти Муму его уже ничто не может удержать в господском доме. Ни у кого не спросясь, возвращается Герасим в родные места, к полям, сенокосу, незатейливой крестьянской жизни. Даже в тяжелых условиях своей подневольной жизни он сумел сохранить гордость и собственное достоинство, служа капризной и вздорной барыне, но не прислуживая ей. 
. Герасим протестует против одиночества, которое навязывала ему барыня, отняв у него любимую Татьяну и собачку Муму. После всех лишений он понял, что нужно бороться за своё счастье, за свою свободу.                   Всё!