Дон Кихот живёт в вымышленном мире рыцарских романов,он мечтателен и его помыслы слишком возвышены.Он борется с мнимыми врагами,не замечая,что у него реально происходит под носом.Любой мечтатель так им и остаётся,если свои мысли не предварять в жизнь и не подтверждать делами,иначе-это всё пустые слова,уносимые ветряными мельницами. Дон Кихот-Алонсо Кихано,благородный дворянин,высокий,сутулый рыцарь,очень худой,чем вызывает смех у окружающих.Ему около 50-ти лет,образован и начитан,но на практике ничего не умеет толком делать.Рыцарь печального образа,серьёзен и целеустремлён. Смелый,отважный,им двигают идеалы рыцарства,страх ему неведом. Внешность рыцаря комична,длинные руки и ноги,бородка,придающая лицу нелепый вид.
Комедія Мольєра «Міщанин-шляхтич» за своїми змістовими ознаками належить до жанрової групи високої комедії, тобто до твору, в якому комічність зображуваних ситуацій поєднується з серйозною моральною проблематикою. Вводячи до комедії численні пісні, танці, музичні інтермедії, Мольєр, проте, не перетворює свою п’єсу на суто балетне дійство. Усі музично-танцювальні вкраплення в сюжет комедії насамперед доповнюють характеристики героїв, увиразнюючи ті чи інші їхні риси, створюючи необхідний авторові емоційний колорит і водночас пародіюючи тематику і стиль тодішньої салонної літератури. Вбирає до себе мольєрівська п’єса і жанрові ознаки поширених у той час комедії характерів і комедії звичаїв. Якщо в комедії характерів ставилось завдання розкрити морально-психологічний стан героя, то в комедії звичаїв висміювалися традиції, уподобання певного суспільного В «Міщанині-шляхтичі» головний інтерес глядача прикутий не стільки до сюжетної інтриги, яка вмотивовує розвиток подій, скільки до персони самого Журдена, його думок, переживань, а також до загальних норм та правил поведінки двох представлених у п’єс в тодішнього французького суспільства — буржуа (міщан) і дворян. Є в п’єсі Мольєра і відгуки італійської комедії дель арте та старофранцузького фарсу, зокрема в прийомі введення характерних для цих жанрів паралельних закоханих пар — господарів та їхніх слуг. І всі ці численні й різнопланові жанрові елементи побудови п’єси підпорядковані одній головній меті — створенню комедії, в якій би гармонійно поєднувались професійні художні якості комедійного жанру з високим громадянським покликанням митця — вказувати суспільству на моральні негаразди.
Дон Кихот живёт в вымышленном мире рыцарских романов,он мечтателен и его помыслы слишком возвышены.Он борется с мнимыми врагами,не замечая,что у него реально происходит под носом.Любой мечтатель так им и остаётся,если свои мысли не предварять в жизнь и не подтверждать делами,иначе-это всё пустые слова,уносимые ветряными мельницами. Дон Кихот-Алонсо Кихано,благородный дворянин,высокий,сутулый рыцарь,очень худой,чем вызывает смех у окружающих.Ему около 50-ти лет,образован и начитан,но на практике ничего не умеет толком делать.Рыцарь печального образа,серьёзен и целеустремлён. Смелый,отважный,им двигают идеалы рыцарства,страх ему неведом. Внешность рыцаря комична,длинные руки и ноги,бородка,придающая лицу нелепый вид.