Іноді доводиться чути, що поклоніння Крішні, шанувальників якого більшає в Україні, підриває наше національне коріння, нашу культуру й духовність. Насправді ж, як бачимо, усе якраз навпаки - інтерес українського народу до ведичної культури походить з історичного коріння.
Духовні скарби ведичної культури - не просто собі цікава архаїка. В них пульсує реальне, дійове знання, якого нам так не вистачає нині, в час безпам'ятства й невігластва.
На жаль, ще багато лідерів суспільства вважають другорядним питання поширення ведичних знань, віддаючи пріоритет насущним політичним, економічним і соціальним питанням, не усвідомлюючи, що їх буде легше вирішувати, коли людство оволодіє цими знаннями.
У Ведах містяться такі знання з філософії, психології й медицини, астрономії й астрології, фізики й хімії, мікробіології й математики, літератури й мистецтва, історії й загальнолюдських проблем, які можуть стати корисним набутком сучасної наукової думки, до подолати соціальну кризу.
Прийшов час зрозуміти, що Веди - це загальнолюдське надбання, одвічні витоки української культури, мудрість їх перевірена тисячоліттями. Відмінність лише в тому, що в Індії вони збереглись і передаються без спотворень низкою учнівської послідовності - як наука про Бога (поєднання філософії й релігії). А в Україні вони залишились тільки в легендах і казках.
Все більше народознавців схиляються до думки, що український народ може прийти до повноцінного існування, лише повернувшись до своїх витоків.
1=Страх, сильный, испуг, чувство , что потом всё будет по другому. И ОГРОМНУЮ НЕНАВИСТЬ
2=Мы не видим жестов Ахилла,
Гомер описывает лишь его реакции на -плач Приама, пришедшего за телом сына - Гектора. Ахилл дает понять, что знает: без богов Приам не проник бы в их лагерь и в ответ на скорбь Приама тоже начинает скорбеть, вспомнив своего отца, который вполне мог бы быть на месте Приама. Поэт говорит, что горько заплакал Ахилл. Такова его первая реакция.
На предложение Ахилла сесть за стол, Приам отказывается, что вызывает гнев Ахилла, он угрожает наказать его, но добавляет, что воля богов ему известна: так или иначе, он должен отдать Приаму тело Гектора, что он и делает.
Т. е. чувства Ахилла ситуативно изменчивы: с одной стороны он сочувствует, с другой - готов наказать за то, что воспринимает, как оскорбление.
Іноді доводиться чути, що поклоніння Крішні, шанувальників якого більшає в Україні, підриває наше національне коріння, нашу культуру й духовність. Насправді ж, як бачимо, усе якраз навпаки - інтерес українського народу до ведичної культури походить з історичного коріння.
Духовні скарби ведичної культури - не просто собі цікава архаїка. В них пульсує реальне, дійове знання, якого нам так не вистачає нині, в час безпам'ятства й невігластва.
На жаль, ще багато лідерів суспільства вважають другорядним питання поширення ведичних знань, віддаючи пріоритет насущним політичним, економічним і соціальним питанням, не усвідомлюючи, що їх буде легше вирішувати, коли людство оволодіє цими знаннями.
У Ведах містяться такі знання з філософії, психології й медицини, астрономії й астрології, фізики й хімії, мікробіології й математики, літератури й мистецтва, історії й загальнолюдських проблем, які можуть стати корисним набутком сучасної наукової думки, до подолати соціальну кризу.
Прийшов час зрозуміти, що Веди - це загальнолюдське надбання, одвічні витоки української культури, мудрість їх перевірена тисячоліттями. Відмінність лише в тому, що в Індії вони збереглись і передаються без спотворень низкою учнівської послідовності - як наука про Бога (поєднання філософії й релігії). А в Україні вони залишились тільки в легендах і казках.
Все більше народознавців схиляються до думки, що український народ може прийти до повноцінного існування, лише повернувшись до своїх витоків.
1=Страх, сильный, испуг, чувство , что потом всё будет по другому. И ОГРОМНУЮ НЕНАВИСТЬ
2=Мы не видим жестов Ахилла,
Гомер описывает лишь его реакции на -плач Приама, пришедшего за телом сына - Гектора. Ахилл дает понять, что знает: без богов Приам не проник бы в их лагерь и в ответ на скорбь Приама тоже начинает скорбеть, вспомнив своего отца, который вполне мог бы быть на месте Приама. Поэт говорит, что горько заплакал Ахилл. Такова его первая реакция.
На предложение Ахилла сесть за стол, Приам отказывается, что вызывает гнев Ахилла, он угрожает наказать его, но добавляет, что воля богов ему известна: так или иначе, он должен отдать Приаму тело Гектора, что он и делает.
Т. е. чувства Ахилла ситуативно изменчивы: с одной стороны он сочувствует, с другой - готов наказать за то, что воспринимает, как оскорбление.
Объяснение: