я дуже люблю різні фантастичні історії, пригоди. мені також подобається малювати.
якби я мала чарівний пензлик, тоді теж могла б зробити те, що забажала.я б частину намалювала собі, а решту – рідним та друзям. на першій картині була б вічність, бо так хочеться і через багато років пригорнутись до мами і тата. на другій – я б намалювала крила, щоб люди могли літати. недарма кажуть: “людина не літає , а крила має”. третій малюнок був би про здоров’я. бо, мабуть, ніхто не хоче, щоб його щось боліло. і малювала ще б багато інших картин, щоб ожили і були радістю для всіх.
думаю , що моє натхнення до малювання ніколи не зникне. і я ще довго і довго малюватиму.
гулял во дворе. Все деревья были голые, но на земле – золотые ковры из листьев. Их шорох был грустный и в то же время веселый. Я поднял уже совсем сухой лист, и вдруг он сказал хриплым голосом: «Хочешь, я расскажу тебе свою историю?» Конечно, я хотел!И лист начал рассказ:– Я родился этой весной, в мае. Я был маленьким зеленым листочком. Мне было так хорошо, ведь весной и летом так тепло! Я всегда спокойно висел на дереве со своими братьями и сестрами. Никто из них еще не упал на землю. Однажды мой старший брат сказал: «Осень наступает!» Я спросил: «А что это такое?» «А это когда все листики падают», – ответил он. Мне стало интересно и захотелось быстрее попасть в осень. И я заснул. А когда проснулся, то увидел, что стал желтый и сухой. Мой брат уже лежал на земле. И вдруг я упал в лужу… Это вчера я упал.И листик вздохнул. А потом продолжал:– Когда я вылез из лужи, мне стало холодно. К счастью, рядом со мной было много листиков, и они согрели меня. Вдруг подул ветер, и мы куда-то полетели. Я залетел в дупло. В дупле было тепло, и там никто не жил. Я посмотрел вниз и увидел, что дворник подметает и куда-то выкидывает все листья. Мне стало жалко листочки. Но я сам был пока в безопасности. Но тут я увидел, что к дуплу летит дятел. Наверное, это было его жилье. Он заметил меня, схватил своим клювом и выкинул из дупла. И я упал прямо на это место.И вдруг, в одно мгновение, лист начал разваливаться в моих руках. Я ничем не мог От листа осталась только пыль…
я дуже люблю різні фантастичні історії, пригоди. мені також подобається малювати.
якби я мала чарівний пензлик, тоді теж могла б зробити те, що забажала.я б частину намалювала собі, а решту – рідним та друзям. на першій картині була б вічність, бо так хочеться і через багато років пригорнутись до мами і тата. на другій – я б намалювала крила, щоб люди могли літати. недарма кажуть: “людина не літає , а крила має”. третій малюнок був би про здоров’я. бо, мабуть, ніхто не хоче, щоб його щось боліло. і малювала ще б багато інших картин, щоб ожили і були радістю для всіх.
думаю , що моє натхнення до малювання ніколи не зникне. і я ще довго і довго малюватиму.