Експозиція: зустріч Ісуса з великою кількістю людей.
Зав’язка: розповідь Бога про значимість ґрунту, куди потрапить зерно, кинуте землеробом.
Кульмінація: «Коли хто-небудь чує вістку про Царство і не розуміє її, то приходить лукавий та викрадає те, що було посіяне в серці».
Розв’язка: зерно — слово, яке повинно потрапити на добрий ґрунт, принесе багатий врожай.
Объяснение:Тема: розповідь Ісуса про значимість для людини місця, куди вона посіє зерно.
Ідея: возвеличення людської чуйності, доброти, прагнення безкорисливо надати до тому, хто її потребує; ролі слова — зерна, яке потрапляє у різне середовище.
Основна думка: зерно, яке впало на кам’янистий ґрунт,— це про людину, що чує Слово і відразу ж з радістю приймає його, але оскільки в цього зерна нема глибоких коренів, воно довго не проживе; зерна, що впало в тернину,— це про людину, яка чує Слово, та турботи цього віку та омана багатства заглушають його, і зерно не приносить плоду; зерно ж, яке впало на добрий ґрунт,— це про людину, яка чує Слово і розуміє його, така людина приносить врожай в сто, в шістдесят або в тридцять раз більше посіяного.
Загадка, как и пословица, представляет собой краткое образное определение предмета или явления, но в отличие от пословицы она даёт это определение в иносказательной, нарочно затемнённой форме. Как правило, в загадке один предмет описывается через другой на основе схожих черт: «Висит груша — нельзя скушать» (лампа). Загадка может представлять собой и простое описание предмета, например: «Два конца, два кольца, а посередине гвоздик» (ножницы). Это и народная забава, и испытание на смекалку, сообразительность.
Роль загадок и прибауток играли и небылицы-перевертыши, которые для взрослых предстают как нелепицы, для детей же — смешные истории о том, чего не бывает, например:
ответ:Композиція «Притча про сіяча»
Експозиція: зустріч Ісуса з великою кількістю людей.
Зав’язка: розповідь Бога про значимість ґрунту, куди потрапить зерно, кинуте землеробом.
Кульмінація: «Коли хто-небудь чує вістку про Царство і не розуміє її, то приходить лукавий та викрадає те, що було посіяне в серці».
Розв’язка: зерно — слово, яке повинно потрапити на добрий ґрунт, принесе багатий врожай.
Объяснение:Тема: розповідь Ісуса про значимість для людини місця, куди вона посіє зерно.
Ідея: возвеличення людської чуйності, доброти, прагнення безкорисливо надати до тому, хто її потребує; ролі слова — зерна, яке потрапляє у різне середовище.
Основна думка: зерно, яке впало на кам’янистий ґрунт,— це про людину, що чує Слово і відразу ж з радістю приймає його, але оскільки в цього зерна нема глибоких коренів, воно довго не проживе; зерна, що впало в тернину,— це про людину, яка чує Слово, та турботи цього віку та омана багатства заглушають його, і зерно не приносить плоду; зерно ж, яке впало на добрий ґрунт,— це про людину, яка чує Слово і розуміє його, така людина приносить врожай в сто, в шістдесят або в тридцять раз більше посіяного.
Відповідь:
Загадка, как и пословица, представляет собой краткое образное определение предмета или явления, но в отличие от пословицы она даёт это определение в иносказательной, нарочно затемнённой форме. Как правило, в загадке один предмет описывается через другой на основе схожих черт: «Висит груша — нельзя скушать» (лампа). Загадка может представлять собой и простое описание предмета, например: «Два конца, два кольца, а посередине гвоздик» (ножницы). Это и народная забава, и испытание на смекалку, сообразительность.
Роль загадок и прибауток играли и небылицы-перевертыши, которые для взрослых предстают как нелепицы, для детей же — смешные истории о том, чего не бывает, например:
Из-за леса, из-за гор
Едет дедушка Егор.
Он на сивой на телеге,
На скрипучем на коне,
Топорищем подпоясан,
Ремень за пояс заткнут,
Сапоги нараспашку,
На босу ногу зипун.
Пояснення: