Пише Вам школярка двадцять першого століття. Минуло вже багато десятиліть з часів Вашої активної громадської та творчої діяльності, але Ваше слово й досі живе. А Ваш внесок в розбудову нашої держави на початку минулого століття також пам’ятають та шанують нащадки.
Ви навіть не уявляєте, як я була здивована, коли познайомилась із Вашим творчим доробком. Найбільшою дивиною для мене став той факт, що видатний політик Володимир Винниченко, про якого нам розповідали на уроках історії, є ще й письменником та художником! До того часу особистість Вашої історичної особи була прихована для мене за відстороненими іменами, датами, універсалами.
Ваша постать – це зразок цілісної особистості, творча та життєва біографія якої являють єдине ціле. Як цікаво було відшукувати між рядків роману «Сонячна машина» паралелі до сучасності, як Вашої революційної, так і нашої. Навіть моторошно стає від думки, що ми сьогодні такі схожі на тодішнє суспільство, що Ви його описали.
Цей роман справив на мене неабияке враження. По-перше, своїм захоплюючим, навіть детективним, сюжетом. Чого варта сама ідея створення такого апарату, який міг би назавжди вирішити проблему голоду у світі! А загадка із викраденням коронки у принцеси тримала у напрузі до останнього розділу!
По-друге, мене вразив той глибокий психологізм та розуміння природи людини та суспільства, що Ви показали на сторінках свого твору. Ми побачили, як низько може впасти людина, засліплена пристрастями. Водночас Ви показали, як людяність та мудрість перемагають тирана.
Зрештою, своїм твором Ви вписали українську літературу до історії світової культури. За це все велике Вам знавцю людської душі!
Не поймите нас неправильно, но чтение – это удел интровертов. Экстраверты тоже могут быть книголюбами, но они более открыты для внешнего мира, их диалог с окружающими ярок и насыщен. Экстраверты с удовольствием общаются, ходят на вечеринки, путешествуют, ведут дневники с вклейками из старых фото и смешными записями, держатся за руки с возлюбленными, много смотрят на небо, на море, им нравятся истории с хорошим концом. Книги пишут те, кому важен процесс самопознания. А читают запоем – интроверты, которым книги ярче ощущать внешний мир. Чтение – некий мост из мира идеального в мир реальный.
С книг мы стараемся избавиться от чувства одиночества: во-первых, приятно знать, что мы не одни такие, книжные пьяницы, а во-вторых,
никто не понимает нас так, как понимает Сартр;
никто не научит нас отваге, кроме Хемингуэя;
никто не пишет нашей любви так, как Ремарк;
никто не знает нас лучше Борхеса.
И так до бесконечности. Заберите у нас книги, и мы начинаем читать объявления в метро. Еще вот этот роман, еще одна страница рассказа – ну и что, что уже утро? Зато теперь наш мир наполнен нужными нам чувствами и эмоциями и окрашен во все цвета волшебных пони.
Шановний Володимире Кириловичу!
Пише Вам школярка двадцять першого століття. Минуло вже багато десятиліть з часів Вашої активної громадської та творчої діяльності, але Ваше слово й досі живе. А Ваш внесок в розбудову нашої держави на початку минулого століття також пам’ятають та шанують нащадки.
Ви навіть не уявляєте, як я була здивована, коли познайомилась із Вашим творчим доробком. Найбільшою дивиною для мене став той факт, що видатний політик Володимир Винниченко, про якого нам розповідали на уроках історії, є ще й письменником та художником! До того часу особистість Вашої історичної особи була прихована для мене за відстороненими іменами, датами, універсалами.
Ваша постать – це зразок цілісної особистості, творча та життєва біографія якої являють єдине ціле. Як цікаво було відшукувати між рядків роману «Сонячна машина» паралелі до сучасності, як Вашої революційної, так і нашої. Навіть моторошно стає від думки, що ми сьогодні такі схожі на тодішнє суспільство, що Ви його описали.
Цей роман справив на мене неабияке враження. По-перше, своїм захоплюючим, навіть детективним, сюжетом. Чого варта сама ідея створення такого апарату, який міг би назавжди вирішити проблему голоду у світі! А загадка із викраденням коронки у принцеси тримала у напрузі до останнього розділу!
По-друге, мене вразив той глибокий психологізм та розуміння природи людини та суспільства, що Ви показали на сторінках свого твору. Ми побачили, як низько може впасти людина, засліплена пристрастями. Водночас Ви показали, як людяність та мудрість перемагають тирана.
Зрештою, своїм твором Ви вписали українську літературу до історії світової культури. За це все велике Вам знавцю людської душі!
Не поймите нас неправильно, но чтение – это удел интровертов. Экстраверты тоже могут быть книголюбами, но они более открыты для внешнего мира, их диалог с окружающими ярок и насыщен. Экстраверты с удовольствием общаются, ходят на вечеринки, путешествуют, ведут дневники с вклейками из старых фото и смешными записями, держатся за руки с возлюбленными, много смотрят на небо, на море, им нравятся истории с хорошим концом. Книги пишут те, кому важен процесс самопознания. А читают запоем – интроверты, которым книги ярче ощущать внешний мир. Чтение – некий мост из мира идеального в мир реальный.
С книг мы стараемся избавиться от чувства одиночества: во-первых, приятно знать, что мы не одни такие, книжные пьяницы, а во-вторых,
никто не понимает нас так, как понимает Сартр;
никто не научит нас отваге, кроме Хемингуэя;
никто не пишет нашей любви так, как Ремарк;
никто не знает нас лучше Борхеса.
И так до бесконечности. Заберите у нас книги, и мы начинаем читать объявления в метро. Еще вот этот роман, еще одна страница рассказа – ну и что, что уже утро? Зато теперь наш мир наполнен нужными нам чувствами и эмоциями и окрашен во все цвета волшебных пони.