завжди захоплювалася майстерністю великих українських письменників, їхньою здатністю малювати, створювати неперевершені, неповторні образи й твори, до яких не можна бути байдужим, які назавжди залишають приємні спогади в душі й серці кожного небайдужого. Прикладом такого шедевру є відомий твір, а точніше драма Івана Котляревського «Наталка Полтавка», але все ж я хочу зосередити вашу увагу не на творі в цілому, а скоріше на одному єдиному образі головної героїні Наталки, який вразив мене тим, що виявився насправді бездоганним. Тому в мене й виникло логічне запитання: а чи є Наталка Котляревського ідеалом для кожної сучасної дівчини?
Наталка — це проста українка, яка залишилася ще замолоду без батька й без великих грошей. Але це ще далеко не головна її характеристика. Полтавка — щира та ввічлива молодиця, вона небагата та проста, але добра трудівниця. Усі жителі невеличкого села поважали дівчину, вважали її охайною, відвертою і слухняною, і слова виборного це повністю підтверджують: «Золото — не дівка! Наградив бог Терпилиху дочкою. Кромі того, що красива, розумна, моторна і для всякого діла дотепна, — яке у неї добре серце, як вона поважає матір свою, шанує всіх старших себе; яка трудяща, яка рукодільниця; себе і матір свою на світі держить». Не дивно, що кожна мати хотіла собі таку доньку, а кожен парубок таку дружину. Та Наталка завжди залишалась вірною єдиному коханню, тому і відмовляла усім своїм залицяльникам. Ця юначка дорожила своїм чесним ім’ям, тому вміла з гідністю, ввічливо наділяти новоспеченого нареченого гарбузом. Яскравим прикладом цього може слугувати відмова Наталки пану возному: «Гріх вам над бідною дівчиною глумитись! Чи я вам рівна? Ви пан, а я сирота; ви багатий, а я бідна; ви возний, а я простого роду. Та і по всьому я вам не пара». Я не можу не згадати стосунки Наталки з рідною матір’ю. Її готовність робити все для її добра і щастя просто вражає, адже дівчина задля благополуччя матері навіть погодилась відмовитись від власного, такого бажаного майбутнього з коханою людиною. Мабуть, саме цей вчинок повністю розкрив усю моральну красу цієї неповторної українки.
Я хочу ще зосередити вашу увагу на стійкості й рішучості цієї героїні, на її відданому коханні до любого Петра. На жаль, зараз такі щирі почуття справжня рідкість у нашому з вами повсякденному житті, тому, таке кохання просто не може не здивувати читача. Наталка не зважала на матеріальний стан свого обранця, не думала про його походження і рід, а просто щиро любила. Бідна безупинно чекала Петра, вірила в його повернення. Можливо, саме ця її віра й до молодику знайти свою наречену далеко від місця їхньої останньої зустрічі, але скажу точно, що саме Наталчине кохання вибороло право на їхнє з Петром спільне щасливе майбутнє.
Тож стійкість, доброта, виваженість, працьовитість, порядність і вірність — усе це і є головними характеристиками незламної Наталки Полтавки. Я не маю жодних сумнівів, що в теперішньому житті чоловіки цінують саме такі риси характеру в кожної жінки. Тому, можна впевнено говорити, що Наталка — це ідеал для кожної сучасної українки.
Каждый из нас в какой-то степени Хлестаков, каждого в чем-то принимают за другого. Пусть не за ревизора, а за человека другой профессии, - за врача, педагога, ученого, за специалиста в том деле, в котором он никакой не специалист. Мы и сами нередко принимаем себя за других, иногда век проживем, да так и не удосужимся с собой познакомиться. В широком смысле Хлестаков - это человек не на своем месте, получающий блага, которых не заслуживает. А городничий - не Хлестаков? А судья? А почтмейстер? Они там все Хлестаковы, потому что все занимают чужие места.. . Хлестаков- гений вранья, он переживает свой звездный час. Гомерический размах ошеломляет присутствующих ...Суп в кастрюльке едет к нему из Парижа... " тридцать пять тысяч курьеров "несутся во весь опор, что бы разыскать героя, потому как без него некому управлять департаментом... . Желание порисоваться, сыграть роль повыше той, что человеку "предназначена", приврать, приукрасить, прихвастнуть.. кто не грешен.. Гоголь прав, утверждая, что в каждом из нас живет Хлестаков.. . каждый из нас, тоже мог бы воспользоваться такой халявой, если ему все услужливо несут, расталкивая друг друга. Почему бы и нет?! А потом бы долго потешаться над подобными персонажами, у которых у всех рыло в пушку.. . идеальных людей не бывает.. у всех есть пороки. , во все времена.
завжди захоплювалася майстерністю великих українських письменників, їхньою здатністю малювати, створювати неперевершені, неповторні образи й твори, до яких не можна бути байдужим, які назавжди залишають приємні спогади в душі й серці кожного небайдужого. Прикладом такого шедевру є відомий твір, а точніше драма Івана Котляревського «Наталка Полтавка», але все ж я хочу зосередити вашу увагу не на творі в цілому, а скоріше на одному єдиному образі головної героїні Наталки, який вразив мене тим, що виявився насправді бездоганним. Тому в мене й виникло логічне запитання: а чи є Наталка Котляревського ідеалом для кожної сучасної дівчини?
Наталка — це проста українка, яка залишилася ще замолоду без батька й без великих грошей. Але це ще далеко не головна її характеристика. Полтавка — щира та ввічлива молодиця, вона небагата та проста, але добра трудівниця. Усі жителі невеличкого села поважали дівчину, вважали її охайною, відвертою і слухняною, і слова виборного це повністю підтверджують: «Золото — не дівка! Наградив бог Терпилиху дочкою. Кромі того, що красива, розумна, моторна і для всякого діла дотепна, — яке у неї добре серце, як вона поважає матір свою, шанує всіх старших себе; яка трудяща, яка рукодільниця; себе і матір свою на світі держить». Не дивно, що кожна мати хотіла собі таку доньку, а кожен парубок таку дружину. Та Наталка завжди залишалась вірною єдиному коханню, тому і відмовляла усім своїм залицяльникам. Ця юначка дорожила своїм чесним ім’ям, тому вміла з гідністю, ввічливо наділяти новоспеченого нареченого гарбузом. Яскравим прикладом цього може слугувати відмова Наталки пану возному: «Гріх вам над бідною дівчиною глумитись! Чи я вам рівна? Ви пан, а я сирота; ви багатий, а я бідна; ви возний, а я простого роду. Та і по всьому я вам не пара». Я не можу не згадати стосунки Наталки з рідною матір’ю. Її готовність робити все для її добра і щастя просто вражає, адже дівчина задля благополуччя матері навіть погодилась відмовитись від власного, такого бажаного майбутнього з коханою людиною. Мабуть, саме цей вчинок повністю розкрив усю моральну красу цієї неповторної українки.
Я хочу ще зосередити вашу увагу на стійкості й рішучості цієї героїні, на її відданому коханні до любого Петра. На жаль, зараз такі щирі почуття справжня рідкість у нашому з вами повсякденному житті, тому, таке кохання просто не може не здивувати читача. Наталка не зважала на матеріальний стан свого обранця, не думала про його походження і рід, а просто щиро любила. Бідна безупинно чекала Петра, вірила в його повернення. Можливо, саме ця її віра й до молодику знайти свою наречену далеко від місця їхньої останньої зустрічі, але скажу точно, що саме Наталчине кохання вибороло право на їхнє з Петром спільне щасливе майбутнє.
Тож стійкість, доброта, виваженість, працьовитість, порядність і вірність — усе це і є головними характеристиками незламної Наталки Полтавки. Я не маю жодних сумнівів, що в теперішньому житті чоловіки цінують саме такі риси характеру в кожної жінки. Тому, можна впевнено говорити, що Наталка — це ідеал для кожної сучасної українки.
В широком смысле Хлестаков - это человек не на своем месте, получающий блага, которых не заслуживает. А городничий - не Хлестаков? А судья? А почтмейстер? Они там все Хлестаковы, потому что все занимают чужие места.. .
Хлестаков- гений вранья, он переживает свой звездный час. Гомерический размах ошеломляет присутствующих ...Суп в кастрюльке едет к нему из Парижа... " тридцать пять тысяч курьеров "несутся во весь опор, что бы разыскать героя, потому как без него некому управлять департаментом... .
Желание порисоваться, сыграть роль повыше той, что человеку "предназначена", приврать, приукрасить, прихвастнуть.. кто не грешен.. Гоголь прав, утверждая, что в каждом из нас живет Хлестаков.. . каждый из нас, тоже мог бы воспользоваться такой халявой, если ему все услужливо несут, расталкивая друг друга. Почему бы и нет?! А потом бы долго потешаться над подобными персонажами, у которых у всех рыло в пушку.. . идеальных людей не бывает.. у всех есть пороки. , во все времена.