сочувствие, сострадание. если вдуматься в смысл этих слов, то понимаешь, что они обозначают совместное переживание каких-то чувств (со-чувствие), страданий (со-страдание). это значит вместе с другими переживать их радости и горести, их беды и страдания. и не просто сопереживать – по возможности. нужны ли они в современной жизни? писатели 20 века на этот вопрос однозначный ответ. да, нужны. если перестать сочувствовать и сострадать окружающим, то мир погрузиться во тьму жестокости и бездушия. сочувствие и сострадание необходимо. они делают человека лучше.
1. У цьому році ми вивчали багато різних творів, знайомилися з різними героями. Але мене найбільше вразив Климко з одноіменного твору Григіра Тютюнника. Мене захоплює його наполегливість. Климко вперто йшов по сіль незважаючи на те, що був хворим, голодним, мав босі ноги і дорога була важка, бо треба було переховуватись від фашистів. Він нікому не жалівся, був сильним. Також мене вразила його кмітливість. Клим навчився правильно відігрівати ноги, вести себе у екстримальних ситуаціях. Не дивлячись на те, що був бідним, Климко запросив до себе жити його вчительку, на базарі дав старій бабусі тридцятку. Він співчував іншим, бо розумів, як важко жити під час війни. Особисто для мене Климко є предметом наслідування. Саме таким, на мою думку, є ідеал.
Мене захоплює його наполегливість. Климко вперто йшов по сіль незважаючи на те, що був хворим, голодним, мав босі ноги і дорога була важка, бо треба було переховуватись від фашистів. Він нікому не жалівся, був сильним. Також мене вразила його кмітливість. Клим навчився правильно відігрівати ноги, вести себе у екстримальних ситуаціях. Не дивлячись на те, що був бідним, Климко запросив до себе жити його вчительку, на базарі дав старій бабусі тридцятку. Він співчував іншим, бо розумів, як важко жити під час війни.
Особисто для мене Климко є предметом наслідування. Саме таким, на мою думку, є ідеал.