Ровена – знатна саксонка, її опікав Седрік Ротервудський, вона онука короля Альфреда Великого. Опікун обожнює її, ні в чому їй не відмовляє і пов’язує з нею свої надії на відновлення влади саксів. Через це він навіть виганяє свого сина і позбавляє його спадку. Однак Ровена рішуче протистоїть шлюбові без любові з нащадком князівського роду Альтестаном.
Леді Ровена гарна, знає собі ціну, але не пихата. Має почуття власної гідності, вона добра, розумна, вміє поводитися в товаристві Дівчину викрав Моріс де Брасі, щоб заволодіти її багатством. Потрапивши у полон, дівчина, яка звикла до загального поклоніння, втрачає свою волю, плаче. Тільки щасливий випадок рятує її, а потім доля знову посміхається їй і вона стає дружиною коханого лицаря Айвенго.
Ребекка – дочка багатого єврея Ісаака. Її плем’я постійно зазнавало гонінь та принижень. І хоча дівчина виросла, не знаючи ні в чому відмови, все ж зрозуміла, що їй потрібна велика сила волі, знання, “щоб вижити в цьому жорсткому світі”.
Вона навчилася лікувати, допомагала всім, хто цього потребував. У критичні хвилини шукала виходу, і, не знайшовши його, віддала перевагу смерті, а не безчестю.
Ребекка надзвичайно сильна в душі, вона може скоритися долі. Не знайшовши відповіді на свої сердечні почуття, Ребекка вирішує зайнятися доброчинними справами: лікувати, допомагати страдникам. Вона й далі підтримуватиме честь і гідність свого народу, оберігатиме віру предків.
Царь Радон — главный герой сказки Пушкина. В самом начале сказки он назван славным, поскольку много воевал смолоду и не боялся идти войной на любого из соседей. А во времена приближения старости Дадона всё стало наоборот: царю пришлось платить за ратную свою юность. Обиженные некогда соседи стали совершать походы в сторону его царства, нападая на бывшего завоевателя. Царь получил золотого петрушка, который предупреждал его о всякой внешней опасности, взамен обязуясь исполнить любое желание мудреца. Падкий до восточных красавиц, престарелый Дадон отказался отдать Мудрецу Шамаханскую девицу-царицу. Впоследствии Радон убил мудреца, но и сам погиб. Именно это, как мне кажется, и является основной идеей произведения, что за всё приходиться платить. проблем!Мудрец (звездочёт) — седой, как лебедь. Мудрец заключил с Дадоном сделку. Подарив царю Золотого петушка, рассчитывал на исполнение своего желания. И запросил за Петушка Шамаханскую царицу. Но Дадон в ответ поступил довольно подло и нанёс старику жезлом смертельный удар в лоб (точнее, по лбу). Золотой петушок — волшебный персонаж, дающий знаки по поводу спокойствия или неспокойствия на границах дадоновского государства. Он не только выполняет роль защитника государства, но и роль палача. Именно петушок отомстил Дадону за смерть своего хозяина — Мудреца. Клюнув царя в темя, он убил его. Шамаханская царица — красавица, которая своими чарами околдовала и Дидона, и его сыновей, и мудреца. В результате погибли все четверо. Глядя на все эти трагедии, царица-красавица только хихикала да хахакала. Так щедрые яства царицы обернулись большим несчастьем.
Ровена – знатна саксонка, її опікав Седрік Ротервудський, вона онука короля Альфреда Великого. Опікун обожнює її, ні в чому їй не відмовляє і пов’язує з нею свої надії на відновлення влади саксів. Через це він навіть виганяє свого сина і позбавляє його спадку. Однак Ровена рішуче протистоїть шлюбові без любові з нащадком князівського роду Альтестаном.
Леді Ровена гарна, знає собі ціну, але не пихата. Має почуття власної гідності, вона добра, розумна, вміє поводитися в товаристві Дівчину викрав Моріс де Брасі, щоб заволодіти її багатством. Потрапивши у полон, дівчина, яка звикла до загального поклоніння, втрачає свою волю, плаче. Тільки щасливий випадок рятує її, а потім доля знову посміхається їй і вона стає дружиною коханого лицаря Айвенго.
Ребекка – дочка багатого єврея Ісаака. Її плем’я постійно зазнавало гонінь та принижень. І хоча дівчина виросла, не знаючи ні в чому відмови, все ж зрозуміла, що їй потрібна велика сила волі, знання, “щоб вижити в цьому жорсткому світі”.
Вона навчилася лікувати, допомагала всім, хто цього потребував. У критичні хвилини шукала виходу, і, не знайшовши його, віддала перевагу смерті, а не безчестю.
Ребекка надзвичайно сильна в душі, вона може скоритися долі. Не знайшовши відповіді на свої сердечні почуття, Ребекка вирішує зайнятися доброчинними справами: лікувати, допомагати страдникам. Вона й далі підтримуватиме честь і гідність свого народу, оберігатиме віру предків.
Царь Радон — главный герой сказки Пушкина. В самом начале сказки он назван славным, поскольку много воевал смолоду и не боялся идти войной на любого из соседей. А во времена приближения старости Дадона всё стало наоборот: царю пришлось платить за ратную свою юность. Обиженные некогда соседи стали совершать походы в сторону его царства, нападая на бывшего завоевателя. Царь получил золотого петрушка, который предупреждал его о всякой внешней опасности, взамен обязуясь исполнить любое желание мудреца. Падкий до восточных красавиц, престарелый Дадон отказался отдать Мудрецу Шамаханскую девицу-царицу. Впоследствии Радон убил мудреца, но и сам погиб. Именно это, как мне кажется, и является основной идеей произведения, что за всё приходиться платить. проблем!Мудрец (звездочёт) — седой, как лебедь. Мудрец заключил с Дадоном сделку. Подарив царю Золотого петушка, рассчитывал на исполнение своего желания. И запросил за Петушка Шамаханскую царицу. Но Дадон в ответ поступил довольно подло и нанёс старику жезлом смертельный удар в лоб (точнее, по лбу). Золотой петушок — волшебный персонаж, дающий знаки по поводу спокойствия или неспокойствия на границах дадоновского государства. Он не только выполняет роль защитника государства, но и роль палача. Именно петушок отомстил Дадону за смерть своего хозяина — Мудреца. Клюнув царя в темя, он убил его. Шамаханская царица — красавица, которая своими чарами околдовала и Дидона, и его сыновей, и мудреца. В результате погибли все четверо. Глядя на все эти трагедии, царица-красавица только хихикала да хахакала. Так щедрые яства царицы обернулись большим несчастьем.