"в рассказе людмилы стефановны петрушевской «глюк» между собой связаны реальность и фантастические видения.
главный герой рассказа – девочка таня. у тани было мало друзей, и поэтому она пыталась их завоевать, исполняя все их прихоти и желания. она соглашалась со всеми дурными идеями своих сверстников, но в итоге получилось не то, чего ей так хотелось. таня была девочкой, не думавшей о судьбе других людей, она думала о том, как бы на нее обратили внимание и чтобы ее считали самой красивой. у тани отсутствовало представление о последствиях творимого ею зла. таня, по моему мнению, была девочкой странной, потому что в свои четырнадцать лет она еще смотрела мультики. может, ей просто в детстве родители не дали достаточно ласки и любви. я думаю, что после ее фантастических видений она задумается о своем поведении, о людях, которые ее окружают, о важности различения зла и добра в жизни людей и, конечно же, исправится в лучшую сторону".
У шість років Марина почала писати віршики, не лише російською, а й французькою та німецькою.
Дитячі роки Цвєтаєвої пройшли в Москві і в Тарусі. Через хворобу матері подовгу жила в Італії, Швейцаріі і Німеччині. Початкову освіту отримала в Москві, в приватній жіночій гімназії М. Т. Брюхоненко, продовжила її в пансіонах Лозанни (Швейцарія) і Фрайбурга (Німеччина). У шістнадцять років здійснила поїздку в Париж, щоб прослухати в Сорбонні короткий курс лекцій зі старофранцузької літератури.
Після смерті матері від сухот в 1906 році залишилися з сестрою Анастасією, єдинокровним братом Андрієм і сестрою Валерією під опікою батька, який знайомив дітей з класичною вітчизняною і зарубіжною літературою, мистецтвом. Іван Володимирович заохочував вивчення європейських мов, стежив за тим, щоб всі діти отримали грунтовну освіту.
У 18 років Цвєтаєва видала свою першу збірку «Вечірній альбом» (1910), до якої включено вірші, написані в 1907—1910 рр. (Збірник присвячений пам'яті Марії Башкирцевої, що підкреслює його «щоденникову» спрямованість). Її творчість привернуло до себе увагу знаменитих поетів — Валерія Брюсова, Максиміліана Волошина і Миколи Гумільова. Того ж року написала першу критичну статтю «Чарівність у віршах Брюсова».
ответ:
)
"в рассказе людмилы стефановны петрушевской «глюк» между собой связаны реальность и фантастические видения.
главный герой рассказа – девочка таня. у тани было мало друзей, и поэтому она пыталась их завоевать, исполняя все их прихоти и желания. она соглашалась со всеми дурными идеями своих сверстников, но в итоге получилось не то, чего ей так хотелось. таня была девочкой, не думавшей о судьбе других людей, она думала о том, как бы на нее обратили внимание и чтобы ее считали самой красивой. у тани отсутствовало представление о последствиях творимого ею зла. таня, по моему мнению, была девочкой странной, потому что в свои четырнадцать лет она еще смотрела мультики. может, ей просто в детстве родители не дали достаточно ласки и любви. я думаю, что после ее фантастических видений она задумается о своем поведении, о людях, которые ее окружают, о важности различения зла и добра в жизни людей и, конечно же, исправится в лучшую сторону".
Відповідь:
У шість років Марина почала писати віршики, не лише російською, а й французькою та німецькою.
Дитячі роки Цвєтаєвої пройшли в Москві і в Тарусі. Через хворобу матері подовгу жила в Італії, Швейцаріі і Німеччині. Початкову освіту отримала в Москві, в приватній жіночій гімназії М. Т. Брюхоненко, продовжила її в пансіонах Лозанни (Швейцарія) і Фрайбурга (Німеччина). У шістнадцять років здійснила поїздку в Париж, щоб прослухати в Сорбонні короткий курс лекцій зі старофранцузької літератури.
Після смерті матері від сухот в 1906 році залишилися з сестрою Анастасією, єдинокровним братом Андрієм і сестрою Валерією під опікою батька, який знайомив дітей з класичною вітчизняною і зарубіжною літературою, мистецтвом. Іван Володимирович заохочував вивчення європейських мов, стежив за тим, щоб всі діти отримали грунтовну освіту.
У 18 років Цвєтаєва видала свою першу збірку «Вечірній альбом» (1910), до якої включено вірші, написані в 1907—1910 рр. (Збірник присвячений пам'яті Марії Башкирцевої, що підкреслює його «щоденникову» спрямованість). Її творчість привернуло до себе увагу знаменитих поетів — Валерія Брюсова, Максиміліана Волошина і Миколи Гумільова. Того ж року написала першу критичну статтю «Чарівність у віршах Брюсова».