Уже з першої сцени п`єси зрозуміло, що Борис, який приїхав з Москви, виділяється з натовпу своєю благородною поведінкою, шанобливим ставленням і хорошими манерами. Він сам говорить, що «навчений грамоті і мов», старанно вчився і прагнув на краще. Після смерті батьків, трагічно померли від бурхливої в той час епідемії холери, йому довелося приїхати до єдиного родича - дядька - для отримання спадщини. Згідно з умовами заповіту, він отримає його тільки в разі шанобливого ставлення до купця Дикому. Вихований і лагідний, чемний і культурний - така характеристика Бориса. «Гроза» - твір, який якнайкраще розкриває внутрішній світ таких людей. Він був готовий затамувати в собі образу і розуміння того, що спадщини він не отримає, при цьому продовжувати грати роль люблячого племінника, залишатися жити в цьому містечку і терпіти грубого і зухвалого дядька, не бажаючи йому зла і ставлячись до нього з розумінням. Це характеризує його як людину з великою і світлою душею, відкритого і доброго, але при цьому він стає все більше пригніченим і похмурим, його почуття написані у нього на обличчі.Долю не обдурити - саме ця народна мудрість характерезує поведінку і вчинки ...
Дубровский-главный герой романа написанного Пушкимым Дубровский. Избалованый мальчик живущий в далеке от родного города и семьи. После смерти отца приехал в Кистенёвку-небольшое поместье принадлежазее его отцу, во смерти отца винит Троекурова. Ведь из за него Кистеневка принадлежит Троекуровым. Сжигает поместье при этом выпроводив оттуда своих людей. Мечтает отомстить . Становится разбойником. Он называется Дефорджем и работает у Троекуровы учителем французкого. Влюбляется в Марию- дочь Троекурова, перестает мстить. Чувства взаимны.Все узнают о тайне Дубровского. По воли отца Мария выходит замуж за князя Верейского. Дубровский узнает об этом и уезжяет за границу.
