В
Все
М
Математика
О
ОБЖ
У
Українська мова
Д
Другие предметы
Х
Химия
М
Музыка
Н
Немецкий язык
Б
Беларуская мова
Э
Экономика
Ф
Физика
Б
Биология
О
Окружающий мир
Р
Русский язык
У
Українська література
Ф
Французский язык
П
Психология
А
Алгебра
О
Обществознание
М
МХК
В
Видео-ответы
Г
География
П
Право
Г
Геометрия
А
Английский язык
И
Информатика
Қ
Қазақ тiлi
Л
Литература
И
История
kattikat555
kattikat555
15.09.2020 09:58 •  Литература

Сравнение произведения Саши Чёрного "Собачий парикмахер" с произведением Гоголя "Старосветские помещики"

Показать ответ
Ответ:
natusy2411
natusy2411
28.07.2022 07:58
Михайлик — це маленький хлопчик з безпосереднім та щирим сприйняттям навколишнього світу. як і всі діти в цьому віці, він любить дурачитися і радуватися життю. і хоча він і живе бідно в важкий післявоєнний час, але це не заважає йому насолоджуватись взимку катанням з гірки на ночовках, а влітку жменька спілих черешень приносить йому справжнє щастя. і хоча він іще зовсім малий, але його вже турбуть зовсім не дрібні проблеми: як дістатися до театру, в кого б випросити цікаву книжку. більш за все михайлик хотів вчитися, тому він рано почав читати і книжки йому стали мудрими порадниками та вірними друзями. навіть те, що хлопчик немав взуття, одягу, зошитів та підручників, його не зупиняло йти до своєї мети – стати вчителем. він власноруч виготовляв чорнило і взимку босоніж бігав до школи, або, загорнувши в кирею, через усе село його носив батько.   з раннього дитинства в чесних і працьовитих односельчан, він вчиться  любові до рідного подільського краю, щирості, співчуття та людяності, і вже вміє відрізнити злих лицемірних людей від добрих справедливих. він поважає працю дорослих і з радістю є своїм батькам. рідні були для нього найкращими вчителями. від батька він навчився поважати багату на врожаї землю та трудівників в полі, від мами – любити природу рідного краю та з добротою відноситися до людей, від діда навчився бачити в простому прекрасне та незвичайне, а також дотепного гумору та бути майстром на всі руки. оточуючі люди також із задоволенням спілкуються з ним, зокрема, мар’яна намагається йому допо­могти, для дівчини люби він є найщиріший друг, а дядько себастіян часто проводить з ним вечори. михайлик лише починає формуватися як особистість, а дорослі вже бачать великий потенціал в цього хлопчика, адже михайлик не лише кмітливий і розумний, а ще й цілеспрямований, так як для того, щоб дістати нову книжку що лише він не вигадує. дід пророкував йому:   «бу­деш іти межи люди і вибивати іскри…» і пророцтво збулося. з сільського маленького нікому невідомого хлопчика виріс великий український письменник, який не забув свої корені, і добре пам’ятає всіх рідних і односельців, завдяки яким його мрія збулася.
0,0(0 оценок)
Ответ:
Margosha100000000000
Margosha100000000000
20.10.2020 21:35
Одна из главных персонажей пьесы Островского «Гроза». Кабаниха – богатая купчиха, упрямая, своенравная женщина преклонных лет. В произведении представляет собой главного антагониста Катерины. Она показывает себя ярым поборником старой патриархальной морали и обычаев. Кабаниха является явной главой семьи, всех домашних упрекает в несоблюдении традиций, пресекает всякую возможности непокорности:

«Поверила бы я тебе, мой друг, кабы своими глазами не видала да своими ушами не слыхала, каково теперь стало почтение родителям от детей-то! Хоть бы то-то помнили, сколько матери болезней от детей переносят».

Изматывая домашних она постоянно насаждает свою волю, убивает всякую возможность к сопротивлению. Ей постоянно кажется что дети выходят из повиновения старших, не уважают старость и жизненный опыт. Она чувствует, что настает конец старому укладу жизни, постоянно жалуется на неисполнительность, невежество и неуважение молодёжи.

«Ничего-то не знают, никакого порядка. Проститься-то путем не умеют. Хорошо еще, у кого в доме старшие есть, ими дом-то и держится, пока живы. А ведь тоже, глупые, на свою волю хотят, а выдут на волю-то, так и путаются на покор да смех добрым людям. Конечно, кто и а больше все смеются».

Её деспотизм особенно распространяется на сына Тихона и его жену Катерину. Сына она корит за бесхарактерность и постоянное потакание жене, неумение поставить жену на положенное ей «место»:

«Что ты сиротой-то прикидываешься! Что ты нюни-то распустил? Ну, какой ты муж? Посмотри ты на себя! Станет ли тебя жена бояться после этого?»

В Катерине же она вообще видит противника, постоянно упрекает её за её поведение и несоблюдение общепринятых правил:

«Что на шею-то виснешь, бесстыдница! Не с любовником прощаешься! Он тебе муж — глава! Аль порядку не знаешь? В ноги кланяйся!»

При этом Кабаниха очень религиозна, во всем видит грех, чувствует наступление апокалипсиса. Она постоянно стращает всех адовыми муками за грехи. Кабаниха ненавидит все новое, верит всем нелепым выдумкам. Она внимательно слушает россказни странницы Феклуши, страшится всего неизведанного.

Итог произведения печален. Кабаниха задушила все живое вокруг себя. Тихона она сделала безвольным калекой, не на самостоятельные поступки, Катерину довела  до гибели, а Варвару вынудила убежать из дома.

Read more: http://ycilka.com/article.php?id=35#ixzz4N35EcUzK
0,0(0 оценок)
Популярные вопросы: Литература
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота