Дух великого Кобзаря завжди залишався вільним, як залишалась вільною і безмежною думка поета. Тарас Шевченко завжди був на боці скривджених і пригноблених. Своїми творами він намагався збуджувати національний дух народу, вселяти віру в його сили. У більшості творів великого митця відображено страждання українського люду, який прагнув свободи і незалежності. Своєрідним узагальненням теми боротьби за волю у творчості Тараса Шевченка є поема "Кавказ", в якій змальовано тяжке становище народів, поневолених Російською імперією, зокрема народів Кавказу.
Кавказька війна тривала майже півстоліття. Відчайдушно захищали рідний край горці, але не змогли встояти перед численним ворогом.
На початку твору поет в метафоричному плані зображує Кавказькі гори, "хмарою повиті, засіяні горем, кровію политі". Вже першими рядками поеми автор вводить читача в безглуздий у своїй жорстокості світ війни, що є результатом загарбницької політики і безмежного користолюбства царського уряду. На фоні гір окреслюється образ Прометея — символ нескореності. Образ Прометея відомий людству з давньогрецьких міфів, в яких розповідається про викрадення титаном вогню у богів з метою дати його людям. За це "самодержець" Зевс звелів покарати його: прикувати до скелі на Кавказі, де титана терзав орел. Своєрідної інтерпретації набувають у поемі образи Прометея і орла. Перший виступає у творі символом споконвічних прагнень народу до волі і свободи; символом нескореності, стійкості, самовідродження, могутньої невмирущості душі народу. У поемі в образі Прометея втілено образ кавказьких народів. Символом царського уряду, самодержавства виступає орел, зображення якого прикрашало герби Російської імперії. Пригнічує, знищує російський уряд народи Кавказу — карає орел Прометея:
Анализ стихотворения «Встреча зимы». В стихотворении И. С. Никитина дано описание начала зимы. Здесь одна картина сменяет другую, кадры представлены точно и четко. Вчера была поздняя осень: дождь стучал в окна, вставал туман, веял холод, плакал лес. И человеку было грустно и тяжело. Но вот выпал снег! Лирический герой поражен. Он рад и счастлив от обновления природы :воздух лёгок и чист, снег блестит разноцветным огнём, весело смотрит лес. как алмазы горят капли Через состояние природы поэт стремится выразить своё состояние и настроение.
Объяснение:
Не вмирає душа наша,
Не вмирає воля.
Т. Шевченко
Дух великого Кобзаря завжди залишався вільним, як залишалась вільною і безмежною думка поета. Тарас Шевченко завжди був на боці скривджених і пригноблених. Своїми творами він намагався збуджувати національний дух народу, вселяти віру в його сили. У більшості творів великого митця відображено страждання українського люду, який прагнув свободи і незалежності. Своєрідним узагальненням теми боротьби за волю у творчості Тараса Шевченка є поема "Кавказ", в якій змальовано тяжке становище народів, поневолених Російською імперією, зокрема народів Кавказу.
Кавказька війна тривала майже півстоліття. Відчайдушно захищали рідний край горці, але не змогли встояти перед численним ворогом.
На початку твору поет в метафоричному плані зображує Кавказькі гори, "хмарою повиті, засіяні горем, кровію политі". Вже першими рядками поеми автор вводить читача в безглуздий у своїй жорстокості світ війни, що є результатом загарбницької політики і безмежного користолюбства царського уряду. На фоні гір окреслюється образ Прометея — символ нескореності. Образ Прометея відомий людству з давньогрецьких міфів, в яких розповідається про викрадення титаном вогню у богів з метою дати його людям. За це "самодержець" Зевс звелів покарати його: прикувати до скелі на Кавказі, де титана терзав орел. Своєрідної інтерпретації набувають у поемі образи Прометея і орла. Перший виступає у творі символом споконвічних прагнень народу до волі і свободи; символом нескореності, стійкості, самовідродження, могутньої невмирущості душі народу. У поемі в образі Прометея втілено образ кавказьких народів. Символом царського уряду, самодержавства виступає орел, зображення якого прикрашало герби Російської імперії. Пригнічує, знищує російський уряд народи Кавказу — карає орел Прометея:
Анализ стихотворения «Встреча зимы». В стихотворении И. С. Никитина дано описание начала зимы. Здесь одна картина сменяет другую, кадры представлены точно и четко. Вчера была поздняя осень: дождь стучал в окна, вставал туман, веял холод, плакал лес. И человеку было грустно и тяжело. Но вот выпал снег! Лирический герой поражен. Он рад и счастлив от обновления природы :воздух лёгок и чист, снег блестит разноцветным огнём, весело смотрит лес. как алмазы горят капли Через состояние природы поэт стремится выразить своё состояние и настроение.