Айзек Азімов біографія скорочено Айзек Азімов (справжнє ім’я Ісаак Озимов) народився 2 січня 1920 року в Росії, в Петровичах – містечку, розташованому зовсім недалеко від Смоленська. У 1923 батьки відвезли його в США ( «у валізі», як він сам висловлювався), де оселилися в Брукліні і через кілька років відкрили кондитерський магазин. Здобувши середню освіту, Азімов, за бажанням батьків, намагався стати медиком. Це виявилося йому не під силу: побачивши кров йому ставало погано. Потім Айзек зробив спробу вступити в найпрестижніший коледж Колумбійського Університету, але не пройшов далі співбесіди, написавши в автобіографії про те, що він балакучий, неврівноважений і не вміє справляти на людей гарне враження. Він був прийнятий в юнацький коледж Сет Лоу в Брукліні. Через рік цей коледж закрився і Азімов опинився в Колумбійському Університеті. 25 липня 1945 року Айзек Азімов одружився на Гертруді Блюгерман, з якої виховував двох дітей. З жовтня 1945 року по липень 1946 Азімов служив в армії. Потім повернувся в Нью-Йорк і продовжив освіту. У 1948 році закінчив аспірантуру, отримав ступінь PhD (доктора) біохімії, і вступив до постдокторату як біохімік. У 1949 році він влаштувався викладачем на медичний факультет Бостонського Університету, де в грудні 1951 року став асистентом, а в 1955 році – доцентом. У 1958 покинув університет, щоб повністю присвятити себе літературній діяльності. Він автор більш ніж 500 книжок. У 1979 році йому було присвоєно звання професора. У 1960-і роки Азімов перебував під слідством ФБР за можливі зв’язки з комуністами. Підозри були зняті з письменника в 1967 році. У 1970 році Азімов розлучився з дружиною і майже одразу зійшовся з Дженет Опал Джеппсон. 6 квітня 1992 року письменник помер від серцевої і ниркової недостатності на тлі ВІЛ інфекції (що призвела до СНІДу), якою заразився при операції на серці в 1983 році.
Стихотворение И.А. Бунина "Помню долгий зимний вечер" напоминает цепочку фрагментов из которые вспоминаются автором с чувством легкости и тихой грусти.
Осознавая невозможность вернуть время назад, он стремится подробно восстановить в памяти эпизоды того зимнего вечера. События давних лет очень дороги лирическому герою. Мысленное воскрешение некоторых моментов происходит благодаря существованию человека и природы в их тесном взаимодействии. Испытанные переживания беспокойства и счастья происходят в вечернее время, зимой.
Объяснение:
Айзек Азімов біографія скорочено Айзек Азімов (справжнє ім’я Ісаак Озимов) народився 2 січня 1920 року в Росії, в Петровичах – містечку, розташованому зовсім недалеко від Смоленська. У 1923 батьки відвезли його в США ( «у валізі», як він сам висловлювався), де оселилися в Брукліні і через кілька років відкрили кондитерський магазин. Здобувши середню освіту, Азімов, за бажанням батьків, намагався стати медиком. Це виявилося йому не під силу: побачивши кров йому ставало погано. Потім Айзек зробив спробу вступити в найпрестижніший коледж Колумбійського Університету, але не пройшов далі співбесіди, написавши в автобіографії про те, що він балакучий, неврівноважений і не вміє справляти на людей гарне враження. Він був прийнятий в юнацький коледж Сет Лоу в Брукліні. Через рік цей коледж закрився і Азімов опинився в Колумбійському Університеті. 25 липня 1945 року Айзек Азімов одружився на Гертруді Блюгерман, з якої виховував двох дітей. З жовтня 1945 року по липень 1946 Азімов служив в армії. Потім повернувся в Нью-Йорк і продовжив освіту. У 1948 році закінчив аспірантуру, отримав ступінь PhD (доктора) біохімії, і вступив до постдокторату як біохімік. У 1949 році він влаштувався викладачем на медичний факультет Бостонського Університету, де в грудні 1951 року став асистентом, а в 1955 році – доцентом. У 1958 покинув університет, щоб повністю присвятити себе літературній діяльності. Він автор більш ніж 500 книжок. У 1979 році йому було присвоєно звання професора. У 1960-і роки Азімов перебував під слідством ФБР за можливі зв’язки з комуністами. Підозри були зняті з письменника в 1967 році. У 1970 році Азімов розлучився з дружиною і майже одразу зійшовся з Дженет Опал Джеппсон. 6 квітня 1992 року письменник помер від серцевої і ниркової недостатності на тлі ВІЛ інфекції (що призвела до СНІДу), якою заразився при операції на серці в 1983 році.
Стихотворение И.А. Бунина "Помню долгий зимний вечер" напоминает цепочку фрагментов из которые вспоминаются автором с чувством легкости и тихой грусти.
Осознавая невозможность вернуть время назад, он стремится подробно восстановить в памяти эпизоды того зимнего вечера. События давних лет очень дороги лирическому герою. Мысленное воскрешение некоторых моментов происходит благодаря существованию человека и природы в их тесном взаимодействии. Испытанные переживания беспокойства и счастья происходят в вечернее время, зимой.