Протиборство добра й зла триває споконвіку. Воно триватиме, мабуть, вічно. Це дві протилежні сили, які щільно взаємодіють між собою. Кожна прагне переважати над іншою, ширитися та заволодівати більшою кількістю прибічників. Не є важливим, як ми називаємо їх: добро та зло, Бог та Диявол, істина й облуда тощо. Важливо знайти собі місце у межах цієї вічної суперечки.
Для себе треба вирішити, що розуміти під кожним із цих понять. Адже ми не усвідомимо й не відчуємо на собі дію цих двох сил, якщо не побачимо їх наочно. Мені у цій нелегкій справі вибору орієнтирів до у свій час мудрість нашого народу, яку він зберіг для нас в усній народній творчості. Збірочка українських народних казок, які мені колись подарувала мама, справила на мене незабутнє враження. Про мудрість та повчальність бабусиних приказок годі й казати.
Народні казки ховають у простих формах споконвічні істини. Розгледівши їх, ти формуєш у собі стійкі принципи та моральні якості. Казка про паляницю навчила мене відрізняти щедрість від жадності. Мудра дівчина з однойменної казки показала, як кмітливість та чесність може переважити хитрість. Казка про правду і кривду наочно показує руйнівну силу зла. В той час, як протилежна йому сила – добро – сприяє розбудові, життю, радості.
Одне прислів’я каже не гнатися за двома зайцями, бо жодного не впіймаєш. Тобто вчить нас скромності – гідній доброї людини якості. Інше дає настанову відрізняти зерно від полови, тобто бачити фальш, обман.
Тож давайте усвідомимо, що є добром, а що злом спершу для самих себе. Тоді ми чинитимемо по правді й справедливості. Стаючи на сторону добра, ми допомагаємо йому перемогти у цій одвічній боротьбі.
Достоевский разделил рассказ на две части: первая повествует о реальных событиях, вторая - вымышленная, но и она, по словам автора, вполне могла произойти в действительности.
Мы узнаем о том, что на улицах Петербурга нередко можно встретить просящих подаяния детей. В любую погоду - зимой и летом, они толкутся на улицах, прося милостыню. Насобирав "копеечки", они тащат их в ближайший подвал, чтобы отдать "халатникам" - мучителям, которые пользуются их слабостью и безысходностью, предоставляя ночлег в обмен на деньги.
__
Такой мальчик-по является героем второй части. Однажды он проснулся в промерзшем подвале. Очень хотелось есть и мальчик подошел к матери, спавшей на циновке, расстеленной в углу на холодном полу, но не смог разбудить, мать была такой же холодной, как воздух в подвале. Он вышел на улицу.
Был канун рождества. В окнах ближайших домов он видел красиво украшенные деревья, праздничные угощения, веселых играющих детей. Засмотревшись в одно из окон, он вдруг почувствовал, что другой мальчик, такой же беспризорник, как и он, только постарше, ударил его.
Собравшись с силами, ребенок бросился наутек и спрятался в первом попавшемся дворе. Он весь сжался и вдруг ему стало так тепло и уютно. Кто-то как будто взял его за руку и он увидел огромную красивую елку, вокруг которой было много детей, рядом стояли их счастливые мамы. Только все они были какие-то необычные, бесплотные.
На другой день дворник нашел в углу замерзшее тело мальчика.
__
Гл.мысль: общество, в котором страдают и умирают дети, неизлечимо больно. Достоевский пытается привлечь внимание своих читателей к этой острой социальной проблеме.
Протиборство добра й зла триває споконвіку. Воно триватиме, мабуть, вічно. Це дві протилежні сили, які щільно взаємодіють між собою. Кожна прагне переважати над іншою, ширитися та заволодівати більшою кількістю прибічників. Не є важливим, як ми називаємо їх: добро та зло, Бог та Диявол, істина й облуда тощо. Важливо знайти собі місце у межах цієї вічної суперечки.
Для себе треба вирішити, що розуміти під кожним із цих понять. Адже ми не усвідомимо й не відчуємо на собі дію цих двох сил, якщо не побачимо їх наочно. Мені у цій нелегкій справі вибору орієнтирів до у свій час мудрість нашого народу, яку він зберіг для нас в усній народній творчості. Збірочка українських народних казок, які мені колись подарувала мама, справила на мене незабутнє враження. Про мудрість та повчальність бабусиних приказок годі й казати.
Народні казки ховають у простих формах споконвічні істини. Розгледівши їх, ти формуєш у собі стійкі принципи та моральні якості. Казка про паляницю навчила мене відрізняти щедрість від жадності. Мудра дівчина з однойменної казки показала, як кмітливість та чесність може переважити хитрість. Казка про правду і кривду наочно показує руйнівну силу зла. В той час, як протилежна йому сила – добро – сприяє розбудові, життю, радості.
Одне прислів’я каже не гнатися за двома зайцями, бо жодного не впіймаєш. Тобто вчить нас скромності – гідній доброї людини якості. Інше дає настанову відрізняти зерно від полови, тобто бачити фальш, обман.
Тож давайте усвідомимо, що є добром, а що злом спершу для самих себе. Тоді ми чинитимемо по правді й справедливості. Стаючи на сторону добра, ми допомагаємо йому перемогти у цій одвічній боротьбі.
Достоевский разделил рассказ на две части: первая повествует о реальных событиях, вторая - вымышленная, но и она, по словам автора, вполне могла произойти в действительности.
Мы узнаем о том, что на улицах Петербурга нередко можно встретить просящих подаяния детей. В любую погоду - зимой и летом, они толкутся на улицах, прося милостыню. Насобирав "копеечки", они тащат их в ближайший подвал, чтобы отдать "халатникам" - мучителям, которые пользуются их слабостью и безысходностью, предоставляя ночлег в обмен на деньги.
__
Такой мальчик-по является героем второй части. Однажды он проснулся в промерзшем подвале. Очень хотелось есть и мальчик подошел к матери, спавшей на циновке, расстеленной в углу на холодном полу, но не смог разбудить, мать была такой же холодной, как воздух в подвале. Он вышел на улицу.
Был канун рождества. В окнах ближайших домов он видел красиво украшенные деревья, праздничные угощения, веселых играющих детей. Засмотревшись в одно из окон, он вдруг почувствовал, что другой мальчик, такой же беспризорник, как и он, только постарше, ударил его.
Собравшись с силами, ребенок бросился наутек и спрятался в первом попавшемся дворе. Он весь сжался и вдруг ему стало так тепло и уютно. Кто-то как будто взял его за руку и он увидел огромную красивую елку, вокруг которой было много детей, рядом стояли их счастливые мамы. Только все они были какие-то необычные, бесплотные.
На другой день дворник нашел в углу замерзшее тело мальчика.
__
Гл.мысль: общество, в котором страдают и умирают дети, неизлечимо больно. Достоевский пытается привлечь внимание своих читателей к этой острой социальной проблеме.
Объяснение: