Король Лір – одна із знаменитих робіт Шекспіра, яку з задоволенням читають як дорослі, так і школярі. Це трагедія, яка розповідає про короля і трьох його дочках. За сюжет твору була взята історія короля Британії, який на старість вирішив поділити нажите і розділити владу між дітьми. Як підсумок, зневажливе ставлення з боку дітей і загострення політичної ситуації. Шекспір бере за основу цю історію, доповнюючи її ще однією сюжетною лінією. У трагедії Шекспіра ми зустрічаємо різних героїв і їх образи, проте сьогодні, вивчивши твір Король Лір, дамо характеристику монарху.
Кощей – главный злодей русских сказок. Хотя бы поэтому мы должны опасаться этого персонажа. Отсутствие страха к Бессмертному может означать, что вы уже давно прописались в его Кощеевом царстве.
Объяснение:
Самая распространенная версия происхождения имени «Кощей» — от слова «кость» и означающая худосочного человека — сегодня не в моде среди лингвистов. Современные исследователи русского фольклора находят однокоренные слова в нижнелужицком «ko?tlar» (заклинатель) и в древнерусском «касть» (мерзость, гадость и прочее).
Король Лір – одна із знаменитих робіт Шекспіра, яку з задоволенням читають як дорослі, так і школярі. Це трагедія, яка розповідає про короля і трьох його дочках. За сюжет твору була взята історія короля Британії, який на старість вирішив поділити нажите і розділити владу між дітьми. Як підсумок, зневажливе ставлення з боку дітей і загострення політичної ситуації. Шекспір бере за основу цю історію, доповнюючи її ще однією сюжетною лінією. У трагедії Шекспіра ми зустрічаємо різних героїв і їх образи, проте сьогодні, вивчивши твір Король Лір, дамо характеристику монарху.
Кощей – главный злодей русских сказок. Хотя бы поэтому мы должны опасаться этого персонажа. Отсутствие страха к Бессмертному может означать, что вы уже давно прописались в его Кощеевом царстве.
Объяснение:
Самая распространенная версия происхождения имени «Кощей» — от слова «кость» и означающая худосочного человека — сегодня не в моде среди лингвистов. Современные исследователи русского фольклора находят однокоренные слова в нижнелужицком «ko?tlar» (заклинатель) и в древнерусском «касть» (мерзость, гадость и прочее).