Сравните произведение Черноголовиной «Сказка об одном зернышке» с
мультфильмом, найдите сходства и различия. Заполните диаграмму
Венна: Сходства и отличия. Тем а, идея, Смысл названия, Изображение
героев.
Диаграмма Венна
Что
отличие
Отличие
.., отличие

Отличие
объединяет
По итогам сравнения напишите вывод, объясняя, в чём сходства и различия произведения с мульт...фильмом.​

Объяснение:

Відзначаємо 25-ліття Незалежності Української Держави. З одного боку – оглядаємося на ті роки чи навіть ще далі, а з іншого – цікавимося нашим майбутнім.

На думку автора цих рядків, − та, напевно, і багатьох інших людей, − є два елементи, на які повинні звернути увагу всі, кому лежить на серці справжнє добро народу, що заселяє українські землі. Один із цих елементів – це свідомість, що ми є українці. Це видається таким самозрозумілим, що не один читач, напевно, знизає плечима і спитає: про що тут мова? Постараймося глибше над цим поміркувати.

Людина приходить на світ, одержує дар життя через своїх батька і матір. Серед мільйонів людей тільки супроти одної пари, одного чоловіка і одної жінки, наших батька і матері, у нас особливе ставлення. Коли наш Небесний Учитель нагадує нам, що маємо любити всіх людей, Він аж ніяк не заперечує одної із десяти заповідей: шануй отця і матір. Також у Євангелії читаємо, як Ісус Христос картає фарисеїв, які відмовляються належно ставитися до своїх батьків (пор. Мр. 7, 10−12).

Від слова "батьки" походить слово "батьківщина", яке має подвійне значення:  те, що ми одержуємо у спадку від наших батька і матері, і наш особливий зв’язок із певним народом, – тим народом, членами котрого ми народилися. Це дуже важливе значення цього слова, бо як ми не вибирали батьків, а з Божої волі їх одержали, так і народ, що в ньому ми народилися, вибраний не нами, а Богом.

Отже, нас стосунок до народу є не принагідним, залежним від нас, а призначений нам Богом. І як з Божої волі ми маємо шанувати тих, через кого одержали дар життя, так і маємо шанувати народ, членами якого ми народилися. Уважний читач розуміє, що це означає.

Хочемо, проте, звернути увагу на один нюанс, якого, на жаль, часто недобачаємо, або на який не звертаємо уваги, або який представляємо в популістському форматі.

Чи ви колись звертали увагу на формулювання четвертої Божої заповіді, яка каже не просто "шануй батька і матір", а "шануй батька свого і матір свою". Так само і нам треба казати про всіх, з ким ми зв’язані з волі Божої, тобто про братів і сестер, синів і дочок того самого народу, що і ви.

У нашій державі зареєстровано понад двісті політичних партій. З огляду на такий реєстр можна подумати, що є понад двіст в любити Україну. Бо навіщо було створювати стільки партій, якби між ними не було різниці? Цілком інакше звучить це все, коли скажемо, що всі громадяни України повинні любити своїх співгромадянам, тобто хотіти чинити добро.

Підсумовуючи все вищевикладене, зазначимо, що бути громадянином України - означає любити українців, усвідомлювати, хто ми є і хто разом із нами творить цей народ.

Що означає любити українців? Поясню від супротивного. Ми є свідками того, як наш великий народ на дуже багатій землі далеко не такий могутній, яким повинен бути.

Причина зрозуміла. Багато синів і дочок нашого народу, особливо тих, які посідають керівні посади і несуть більшу відповідальність від інших громадян,  дбають набагато більше про власну користь і вигоду, ніж про загальне благо народу.

Разючі приклади такої поведінки – це нездатність спілкуватися, щоб зрозуміти одне одного, нездатність здійснити справжні реформи та нездатність подолати корупцію.

Особенность драматургии «Ивана Сусанина» заключается в сочетании нескольких оперных жанров:

героико-исторической оперы (сюжет) ;

черты народной музыкальной драмы. Черты (не полное воплощение) – потому что в народной музыкальной драме образ народа должен пребывать в развитии (в опере он – активный участник действия, но статичен) ;

черты эпической оперы текст украден (неторопливость сюжетного развития, особенно в начале) ;

черты драмы ( активизация действия с момента появления поляков) ;

черты лирико-психологической драмы, связанные, в основном, с образом главного героя.

Хоровые сцены этой оперы Глинки восходят к ораториям Генделя, идеи долга и самопожертвования – к Глюку, живость и яркость характеров – к Моцарту.

Или более подробный:

Опера Глинки "Иван Сусанин" - героическая народная музыкальная драма. Это первая отечественная опера, основанная на непрерывном музыкальном развитии без разговорных вставок. Сюжетом для создания оперы послужило предание о героическом подвиге костромского крестьянина Ивана Сусанина во время оккупации России иностранными захватчиками. Поляки уже были изгнаны из Москвы, но отдельные их отряды еще бродили по стране. Один из таких отрядов забрел в село Домнино, где жил Иван Сусанин. Он согласился стать проводником, но завёл отряд в непроходимые болота и сам погиб там. Этот подвиг вдохновил поэта-декабриста Рылеева, написавшего думу "Иван Сусанин". В опере четыре действия и эпилог.

Первое действие - происходит в селе Домнино, где живет Иван Сусанин с дочерью Антонидой и приёмным сыном Ваней.

Антонида ждёт своего жениха ратника Собинина и мечтает о свадьбе. Прибывает Собинин, можно играть свадьбу и Сусанин благословляет Антониду и Собинина.

Первое действие - характеристика русского народа, начинается с хоровой интродукции, в ней два хора - мужской и женский.

Мужской хор. Его мелодия близка русским народным песням. Мелодия женского хора близка хороводным песням.

Каватина и рондо Антонины раскрывает типичные черты русской девушки - нежность, верность и простоту. "Ах, ты, поле, поле ты моё". Каватина сменяется изящным оживлённым рондо. Характер музыки светлый и радостный. "Солнце тучи не закроют". Один из центральных номеров первого действия трио "Не томи родимый" передаёт грустные переживания Антониды и Собинина. Его мелодия построена на интонациях бытовых городских песен. Та же мелодия звучит в партии Сусанина. Отдельные песенные фразы певцов перекликаются и отвечают друг другу.

Второе действие. Бал в замке польского короля Сигизмунда. Поляки хвастают своими победами, но появляется гонец и сообщает, что Минин и Пожарский собирают народное ополчение, чтобы разгромить врага. Большой отряд поляков собирается в поход. Во втором действии звучит танцевальная музыка. Четыре танца: польский полонез, краковяк вальс и мазурка звучат один за другим. Открывается действие Полонезам. Мелодии Полонеза и Мазурки в дальнейшем всюду сопровождают появление поляков. Этими танцами Глинка характеризует гордых и надменных поляков.

Третье действие. В доме Сусанина готовятся к свадьбе. Появляются поляки и требуют, чтобы Сусанин указал им дорогу на Москву. Сусанин украдкой посылает Ваню предупредить русские отряды об опасности, сам решает завести поляков в непроходимую глушь. Антонида в слезах, она опасается за жизнь отца. Появляется Собинин и решает вместе с крестьянами отправиться на поиски Сусанина.

Основные сцены этого действия:

Песня Вани "Как мать убили" - задушевная песня мальчика - сироты близка русским народным песням;

Сцена Сусанина с поляками - музыкальная характеристика поляков выражена ритмами полонеза и мазурки. Музыкальная речь Сусанина полна серьёзного достоинства патриота своей Родины. В реплике Сусанина "Велик и свят наш край родной" зарождается тема хора "Славься".

Свадебный хор "Разгулялись" - близок русским свадебным песням, музыка его светла и безмятежна.

Песня-романс Антониды "Не о том скорблю, подруженьки" - одна из самых поэтичных стран

Объяснение: