Головним героєм роману є молодий лицар Айвенго. Це красивий, сміливий, благородний, сильний хлопець. Вперше він з'являється перед нами у вигляді провідника, який показує дорогу пріору Еймеру та храмовнику Бріану де Буагільберу шлях до палацу свого батька.
Але спочатку він не називає свого імені. У романі показані всі позитивні якості головного героя, проте основна його роль в романі це те, що він є своєрідною сполучною ланкою, центром роману. Всі останні образи дані як би через призму головного героя. Через образи Айвенго і Ребеки можна прослідити відношення головного героя до євреїв. Спочатку його поведінка справляє враження, що він не відчуває до них презирства, як всі інші герої роману.
После того как отца у моря и терзают акулы, сын поймёт что только он сможет управлять самолётом и привезти их назад домой, чтобы отца. У мальчика все прекрасно получалось ибо у него был талант лётчика (кстати передавшийся от отца), он летел под строгим присмотром отца который из-за перевязаных и кровотачащих ран переодически впадал в обморок, но все же мог уследить за сыном. И вот дело дошло до посадки, в то время чтобы посадить самолёт нужно было держаться правильного курса с точностью до дюйма, сын не раз видел как погибали лётчики прямо на посадочной полосе. Но он все же смог посадить самолёт на полосу (при этом на них чуть не налетел самолёт в разы больше чем их), отцу после обязательной первой уже в больнице ампутировали руку, левую если не ошибаюсь (как раз ту что имела меньше всего шансов на операцию), happy end так сказать.
Головним героєм роману є молодий лицар Айвенго. Це красивий, сміливий, благородний, сильний хлопець. Вперше він з'являється перед нами у вигляді провідника, який показує дорогу пріору Еймеру та храмовнику Бріану де Буагільберу шлях до палацу свого батька.
Але спочатку він не називає свого імені. У романі показані всі позитивні якості головного героя, проте основна його роль в романі це те, що він є своєрідною сполучною ланкою, центром роману. Всі останні образи дані як би через призму головного героя. Через образи Айвенго і Ребеки можна прослідити відношення головного героя до євреїв. Спочатку його поведінка справляє враження, що він не відчуває до них презирства, як всі інші герої роману.
После того как отца у моря и терзают акулы, сын поймёт что только он сможет управлять самолётом и привезти их назад домой, чтобы отца. У мальчика все прекрасно получалось ибо у него был талант лётчика (кстати передавшийся от отца), он летел под строгим присмотром отца который из-за перевязаных и кровотачащих ран переодически впадал в обморок, но все же мог уследить за сыном. И вот дело дошло до посадки, в то время чтобы посадить самолёт нужно было держаться правильного курса с точностью до дюйма, сын не раз видел как погибали лётчики прямо на посадочной полосе. Но он все же смог посадить самолёт на полосу (при этом на них чуть не налетел самолёт в разы больше чем их), отцу после обязательной первой уже в больнице ампутировали руку, левую если не ошибаюсь (как раз ту что имела меньше всего шансов на операцию), happy end так сказать.