После смерти Джека в его черновиках продолжали находить ранее неопубликованное или невключённое в сборники. Так, например, в 1922 году увидел свет сборник рассказов разных лет «Голландская доблесть», представляющий для читателя интерес.
Теперь доподлинно известно, что Джек Лондон начал писать в 17 лет. Доказательством этому служит рассказ «Тайфун у берегов Японии». Это произведение не блещет оригинальностью и не несёт в себе ничего, кроме описательного элемента. Лондон долго раскачивался именно на подобных работах. В его трудах возникали молодые люди, почти мальчишки, сетующие на судьбу, поскольку они должны были родиться на несколько веков раньше, когда приключения встречались на каждом шагу. Сейчас же им остаётся играть в пиратов неловких туристов, показывать удаль в цирковых представлениях и плавать по морям, где уже ничего нельзя открыть.
Если и появляются приключения, то невольно, да по собственному недосмотру. Джек Лондон описал занятный случай, связанный с браконьерством и русским пограничным кораблём, арестовавшим команду зашедшего в его территориальные воды судна. Лондон с полной серьёзностью рассказал о возможной дальнейшей ссылке моряков в Сибирь и их погребении заживо — правдивость этого нужно обязательно выяснить. Впрочем, слухи могли ходить среди людей разные, коли они не ведали о делах внутри континентов, проводя жизнь на водной поверхности.
бароко – це стилістичний напрям в європейському мистецтві xvi-xviii сторіч, започаткований в італії. основні його риси: підкреслена урочистість, пишна декоративність, динамічність композиції. в україні під впливом козацтва, його визвольного руху та союзу з православною церквою, яку воно взяло під свій захист, наприкінці xvi-початку xvii сторіч народжується українське бароко. визначною його рисою є використання традицій народного мистецтва та широка демократизація сюжетів. українське бароко відбилося в архітектурі, живописі, літературі, скульптуі та театрі україни того часу. серед того, що дійшло до нас у стилі українського бароко, слід відзначити архітектуру духовної академії у києві (й. шедель), ковнірського корпусу в києво-печерській лаврі (с. ковнір), надбрамної церкви кирилівського монастиря у києві (і. григорович-барський); церкви св. юра у львові (б. меретин); картини художників і. рутковича, й. кодзлевича, г. левицького, а. голика, ікони та розписи невідомих художників у церквах та монастирях; літературні твори к. саковича, і. величковського, м. смотрицького, і. галятовського, а. радивиловського, г. кониського, т. прокоповича, д. туптала, г. сковороди, м. довгалевського та інші. в умовах запорізької січі українське бароко поєднується з аскетизмом козацького життя, з військово-оборонними функціями споруд, набирає стриманої урочистості і одержує назву „козацького бароко”. запорізька старшина фундувала, або, іншими словами, фінансувала, будівництво деяких споруд і за межами запоріжжя. переважно це були будівлі монастирів та церков. так, наприклад, 1764 року у місті ромни на кошти кошового отамана м. калнишевського було побудовано величну споруду церкви покрови, багато коштів запорожці витрачали на розбудування братського і микільського монастирів у києві, а також найбільш шанованого на запоріжжі межигірського монастиря під києвом. усі гетьмани славного війська запорізького, в першу чергу іван мазепа, були фундаторами монастирів, чимало коштів втрачали на їх розбудову. серед цих монастирів гадяцький, густинський, мгарський, рихловський та деякі інші. з ім’ям козацького полковника якова лизогуба, великого землевласника, пов’язане будівництво збереженої до сьогодні полкової канцелярії у чернігові. звичайно, фундуючи монастирі, церкви, будуючи адміністративні приміщення, козацька старшина мала на увазі перш за все досягнення своїх особистих або станових цілей, та збережений у цих пам’ятках дух народу, дійшовши до нас, промовляє про речі загальнолюдські, про велику силу мистецтва. промовляє він також про талантнароду, що втілився в галузі архітектури у високий стиль козацького бароко.
После смерти Джека в его черновиках продолжали находить ранее неопубликованное или невключённое в сборники. Так, например, в 1922 году увидел свет сборник рассказов разных лет «Голландская доблесть», представляющий для читателя интерес.
Теперь доподлинно известно, что Джек Лондон начал писать в 17 лет. Доказательством этому служит рассказ «Тайфун у берегов Японии». Это произведение не блещет оригинальностью и не несёт в себе ничего, кроме описательного элемента. Лондон долго раскачивался именно на подобных работах. В его трудах возникали молодые люди, почти мальчишки, сетующие на судьбу, поскольку они должны были родиться на несколько веков раньше, когда приключения встречались на каждом шагу. Сейчас же им остаётся играть в пиратов неловких туристов, показывать удаль в цирковых представлениях и плавать по морям, где уже ничего нельзя открыть.
Если и появляются приключения, то невольно, да по собственному недосмотру. Джек Лондон описал занятный случай, связанный с браконьерством и русским пограничным кораблём, арестовавшим команду зашедшего в его территориальные воды судна. Лондон с полной серьёзностью рассказал о возможной дальнейшей ссылке моряков в Сибирь и их погребении заживо — правдивость этого нужно обязательно выяснить. Впрочем, слухи могли ходить среди людей разные, коли они не ведали о делах внутри континентов, проводя жизнь на водной поверхности.
бароко – це стилістичний напрям в європейському мистецтві xvi-xviii сторіч, започаткований в італії. основні його риси: підкреслена урочистість, пишна декоративність, динамічність композиції. в україні під впливом козацтва, його визвольного руху та союзу з православною церквою, яку воно взяло під свій захист, наприкінці xvi-початку xvii сторіч народжується українське бароко. визначною його рисою є використання традицій народного мистецтва та широка демократизація сюжетів. українське бароко відбилося в архітектурі, живописі, літературі, скульптуі та театрі україни того часу. серед того, що дійшло до нас у стилі українського бароко, слід відзначити архітектуру духовної академії у києві (й. шедель), ковнірського корпусу в києво-печерській лаврі (с. ковнір), надбрамної церкви кирилівського монастиря у києві (і. григорович-барський); церкви св. юра у львові (б. меретин); картини художників і. рутковича, й. кодзлевича, г. левицького, а. голика, ікони та розписи невідомих художників у церквах та монастирях; літературні твори к. саковича, і. величковського, м. смотрицького, і. галятовського, а. радивиловського, г. кониського, т. прокоповича, д. туптала, г. сковороди, м. довгалевського та інші. в умовах запорізької січі українське бароко поєднується з аскетизмом козацького життя, з військово-оборонними функціями споруд, набирає стриманої урочистості і одержує назву „козацького бароко”. запорізька старшина фундувала, або, іншими словами, фінансувала, будівництво деяких споруд і за межами запоріжжя. переважно це були будівлі монастирів та церков. так, наприклад, 1764 року у місті ромни на кошти кошового отамана м. калнишевського було побудовано величну споруду церкви покрови, багато коштів запорожці витрачали на розбудування братського і микільського монастирів у києві, а також найбільш шанованого на запоріжжі межигірського монастиря під києвом. усі гетьмани славного війська запорізького, в першу чергу іван мазепа, були фундаторами монастирів, чимало коштів втрачали на їх розбудову. серед цих монастирів гадяцький, густинський, мгарський, рихловський та деякі інші. з ім’ям козацького полковника якова лизогуба, великого землевласника, пов’язане будівництво збереженої до сьогодні полкової канцелярії у чернігові. звичайно, фундуючи монастирі, церкви, будуючи адміністративні приміщення, козацька старшина мала на увазі перш за все досягнення своїх особистих або станових цілей, та збережений у цих пам’ятках дух народу, дійшовши до нас, промовляє про речі загальнолюдські, про велику силу мистецтва. промовляє він також про талантнароду, що втілився в галузі архітектури у високий стиль козацького бароко.