Это маленький мальчик из другой планеты ( величиною с дом) Мальчик с золотистыми волосами. Жил он печальной и однообразной жизнью. Его единственным развлечением было - любоваться на закат. Это ребёнок, который познаёт мир, ему всё интересно и он очень любознателен. Ему интересно всё, что происходит вокруг. Он очень общительный и очень ответственный. Очень ранимый, близко к сердцу принимает все слова . Он очень одинок на своей планете. Он долгое время ухаживал за капризной розой, с которой поругался и поэтому начал путешествовать по другим планетам.
Он всегда надеялся найти себе настоящего друга. На других планетах он встречался с людьми , которых интересовали деньги и власть.На одной из планет мальчик повстречал мудрого лиса, который дал ему много советов. После общения с лисом мальчик понял, что надо быть верным в дружбе, нельзя быть равнодушным к тому что происходит в мире. Путешествуя по планетам мальчик понял, что нет ничего важнее чем ответственность, забота , дружба и поэтому мечтал вернуться к своей розе.
Література, як і саме людське життя, розвивається за своїми законами. Так само, як на зміну одній історичній епосі, одному соціальному ладу приходить інший, так і в літературному процесі на зміну одному мистецькому напряму приходить новий.
XVII—XVIII сторіччя стали періодом розвитку українського бароко. Бароко не лише мистецький стиль, але й особлива модель світосприймання. Ми зустрічаємо барокові мотиви в архітектурі, живописі, навіть в оздобленні інтер'єрів. Свій вплив мистецтво бароко мало на літературу — як європейську, так і українську. Бароко, так би мовити, припало до душі українським митцям, тож здобутки нашого мистецтва в межах цього стилю нічим не поступаються бароко європейському.
Які ж характерні риси цього напряму? Насамперед це метафоричність світосприймання, в чомусь — навіть складність. Світ стає мінливим, сповненим символів, реальність метафорична та неоднозначна... Такою постає дійсність для людини епохи бароко. Вплив церкви та держави посилюється, мотиви церковного та світського мистецтва поєднуються між собою — це принципово нове явище українського мистецтва, оскільки до початку XVII століття ці мотиви різко розмежовувались.
Это маленький мальчик из другой планеты ( величиною с дом) Мальчик с золотистыми волосами. Жил он печальной и однообразной жизнью. Его единственным развлечением было - любоваться на закат. Это ребёнок, который познаёт мир, ему всё интересно и он очень любознателен. Ему интересно всё, что происходит вокруг. Он очень общительный и очень ответственный. Очень ранимый, близко к сердцу принимает все слова . Он очень одинок на своей планете. Он долгое время ухаживал за капризной розой, с которой поругался и поэтому начал путешествовать по другим планетам.
Он всегда надеялся найти себе настоящего друга. На других планетах он встречался с людьми , которых интересовали деньги и власть.На одной из планет мальчик повстречал мудрого лиса, который дал ему много советов. После общения с лисом мальчик понял, что надо быть верным в дружбе, нельзя быть равнодушным к тому что происходит в мире. Путешествуя по планетам мальчик понял, что нет ничего важнее чем ответственность, забота , дружба и поэтому мечтал вернуться к своей розе.
Объяснение:
Література, як і саме людське життя, розвивається за своїми законами. Так само, як на зміну одній історичній епосі, одному соціальному ладу приходить інший, так і в літературному процесі на зміну одному мистецькому напряму приходить новий.
XVII—XVIII сторіччя стали періодом розвитку українського бароко. Бароко не лише мистецький стиль, але й особлива модель світосприймання. Ми зустрічаємо барокові мотиви в архітектурі, живописі, навіть в оздобленні інтер'єрів. Свій вплив мистецтво бароко мало на літературу — як європейську, так і українську. Бароко, так би мовити, припало до душі українським митцям, тож здобутки нашого мистецтва в межах цього стилю нічим не поступаються бароко європейському.
Які ж характерні риси цього напряму? Насамперед це метафоричність світосприймання, в чомусь — навіть складність. Світ стає мінливим, сповненим символів, реальність метафорична та неоднозначна... Такою постає дійсність для людини епохи бароко. Вплив церкви та держави посилюється, мотиви церковного та світського мистецтва поєднуються між собою — це принципово нове явище українського мистецтва, оскільки до початку XVII століття ці мотиви різко розмежовувались.