Стих: мені однаково.
1.доведіть посилаючись на текст, що шевченко писав вірш не знаючи яким буде вирок. 2. виберіть з-поміж слів яке найбільше передає настрій твору: сум, байдужність, безнадійність, розпач і біль (пояснити) 3. розкрийте зміст метафори "в неволі виріс між чужими". 4. як ви розумієте протиставлення "на нашій - не своїй землі"? 5. чи усвідомлює ліричний герой причини своїх страждань? за що його покарано? 6. кого має на увазі поет коли говорить "злії і"? 7. чим відрізняється останні рядки вірша від попередніх? чи можна їх вважати ідеєю твору?
Объяснение:
Два товарища встречаются через много лет после окончания гимназии. Выяснив, что у толстого чин выше, тонкий не может победить укоренившееся в нём чинопочитание и теряет друга.
На вокзале встречаются два приятеля: один толстый — Миша, другой тонкий — Порфирий.
Тонкий вспоминает, как они вместе учились в гимназии, хвастается перед другом женой и сыном, рассказывает, что служит коллежским асессором. Но стоит ему узнать, что школьный товарищ дослужился до тайного советника и имеет звание выше, как его отношение к толстому резко меняется: он начинает говорить с другом подобострастным тоном, которым привык обращаться к начальству. Толстый морщится — для него статус друга не имеет значения. Тонкий не в силах победить свойственное ему чинопочитание. У него такое преданное выражение лица, что толстого начинает тошнить.
Толстый, отвернувшись, подаёт на прощание руку. Тонкий жмёт ему три пальца, он и его семья приятно ошеломлены тем, что человек, который был другом детства Порфирия, дослужился до такого чина.
Проте все сталось так, як мріяла дівчина - Асоль зустріла свого коханого Грея, який зумів протистояти пліткам про неї. Грей все ж приїхав за нею на кораблі з пурпуровими вітрилами. Мені здається, що цей твір підносить поняття мрії, змушує повірити, що все те, чого так сильно хочеться тобі або твоїм близьким - обов'язково здійсниться.