Жанр — віршований роман соціально-психологічного спрямування. Ліризм роману: форма вірша, розповідь про внутрішнє життя героїв, їх духовність, психологію стосунків, тематичні переходи у сюжеті. Епічність твору: широкий діапазон сюжету, що включає побут росіян різних верств; тривалість подій; перегук планів розповіді. Реалізм роману: достовірне зображення персонажів у реальних обставинах; вплив середовища на героїв; сприйняття образів в історично-соціальному аспекті.
Стопа, вид. Ямб чотиристопний.
Посвята. Віршований твір присвячений Петру Плетньову — видавцеві робіт Пушкіна.
Основні персонажі. Ларіни Ольга та Тетяна, Ленський Володимир, Онєгін Євгеній. Ім’я головного героя в перекладі з грецької трактується як шляхетність, благородство. Прізвище базується на назві великої річки Онєга, що підкреслює індивідуалізм персонажу, незалежність і велич.
Період дії. Час царювання Олександра Першого, до декабристського повстання. Лаконічно описане життя головного героя до 16 років (1 глава), іншим 8 рокам в Петербурзі присвячений увесь твір.
Особливості композиції. Твір складається з 8 глав, його структура дзеркальна: лист-відповідь.
Географія подій. В романі 1 та 8 глави описують життя в Петербурзі, 1 та 7 — у селі, 7 — у Москві.
Ідея — уславлення свободи творчості, утвердження думки про важливість ролі митця в суспільстві; засудження жорстокості, жаги до збагачення та прагнення поневолити народ.
Основна думка: у пошані народній завжди залишаються ті, хто захищав, відстоював інтереси простого люду, жертвуючи своїм життям.
Літературний рід — ліро-епос.
Жанр — поема (ліро–епічна соціальна поема-казка).
Розмір вірша: чотиристопний хорей
Проблематика — роль мистецтва; добро і зло; життєве покликання людини; багатство та бідність; духовність та бездуховність; взаємодо ; війна та мир; духовні цінності.
Композиція: - експозиція; звернення до читачів, розповідь про поета; - зав’язка: знайомство поета з лицарем; - розвиток дії: на прохання Бертольда поет складає серенаду для Ізідори; лицар одружується; поетова до під час війни; граф Вертольдо заводить нові порядки в краї; - кульмінація: поет очолює народне повстання й не йде на компроміс із вельможею; - розв’язка: ув’язнення та загибель поета; смерть Бертольда.
Персонажі — поет, лицар Бертольдо, Ізідора, співці, узагальнений образ народу.
Художні засоби: антитеза (протиставлення): Люди мучились, як в пеклі, Пан втішався, як у раю; інверсія: "проживав поет нещасний…"; фразеологізми: “час летів, немов на крилах”, “спіймайте вітра в полі”…; епітети: “сумна діброва”; метафори: “час летів”, “пісні ідуть по людях”.
Що тут є від казки: казковий зачин, події відбуваються в давно минулі часи, в якійсь невідомій країні, головні персонажі – поет і Бертольдо –зустрічаються тричі, як і в казках.
Сюжет: Поема починається коротеньким виступом, у якому Леся Українка, звертаючись до читачів, говорить, що вона розповість давню казку. Насправді ж поема пов'язана з реальним життям того часу, коли жила поетеса.
У якійсь країні жив талановитий поет. Він любив людей, для них складав пісні, які давали народові пораду і розвагу. Трудящі шанували поета, захоплювалися його піснями, до нього
Объяснение:
Анкета роману Євгеній Онєгін
Євгеній Онєгін. Твір Пушкіна.
Період створення — 1823-1830, близько 7 років.
Жанр — віршований роман соціально-психологічного спрямування. Ліризм роману: форма вірша, розповідь про внутрішнє життя героїв, їх духовність, психологію стосунків, тематичні переходи у сюжеті. Епічність твору: широкий діапазон сюжету, що включає побут росіян різних верств; тривалість подій; перегук планів розповіді. Реалізм роману: достовірне зображення персонажів у реальних обставинах; вплив середовища на героїв; сприйняття образів в історично-соціальному аспекті.
Стопа, вид. Ямб чотиристопний.
Посвята. Віршований твір присвячений Петру Плетньову — видавцеві робіт Пушкіна.
Основні персонажі. Ларіни Ольга та Тетяна, Ленський Володимир, Онєгін Євгеній. Ім’я головного героя в перекладі з грецької трактується як шляхетність, благородство. Прізвище базується на назві великої річки Онєга, що підкреслює індивідуалізм персонажу, незалежність і велич.
Період дії. Час царювання Олександра Першого, до декабристського повстання. Лаконічно описане життя головного героя до 16 років (1 глава), іншим 8 рокам в Петербурзі присвячений увесь твір.
Особливості композиції. Твір складається з 8 глав, його структура дзеркальна: лист-відповідь.
Географія подій. В романі 1 та 8 глави описують життя в Петербурзі, 1 та 7 — у селі, 7 — у Москві.
Основна думка: у пошані народній завжди залишаються ті, хто захищав, відстоював інтереси простого люду, жертвуючи своїм життям.
Літературний рід — ліро-епос.
Жанр — поема (ліро–епічна соціальна поема-казка).
Розмір вірша: чотиристопний хорей
Проблематика — роль мистецтва; добро і зло; життєве покликання людини; багатство та бідність; духовність та бездуховність; взаємодо ; війна та мир; духовні цінності.
Композиція:
- експозиція; звернення до читачів, розповідь про поета;
- зав’язка: знайомство поета з лицарем;
- розвиток дії: на прохання Бертольда поет складає серенаду для Ізідори; лицар одружується; поетова до під час війни; граф Вертольдо заводить нові порядки в краї;
- кульмінація: поет очолює народне повстання й не йде на компроміс із вельможею;
- розв’язка: ув’язнення та загибель поета; смерть Бертольда.
Персонажі — поет, лицар Бертольдо, Ізідора, співці, узагальнений образ народу.
Художні засоби: антитеза (протиставлення): Люди мучились, як в пеклі, Пан втішався, як у раю; інверсія: "проживав поет нещасний…"; фразеологізми: “час летів, немов на крилах”, “спіймайте вітра в полі”…; епітети: “сумна діброва”; метафори: “час летів”, “пісні ідуть по людях”.
Що тут є від казки: казковий зачин, події відбуваються в давно минулі часи, в якійсь невідомій країні, головні персонажі – поет і Бертольдо –зустрічаються тричі, як і в казках.
Сюжет:
Поема починається коротеньким виступом, у якому Леся Українка, звертаючись до читачів, говорить, що вона розповість давню казку. Насправді ж поема пов'язана з реальним життям того часу, коли жила поетеса.
У якійсь країні жив талановитий поет. Він любив людей, для них складав пісні, які давали народові пораду і розвагу. Трудящі шанували поета, захоплювалися його піснями, до нього