1. Герасим очень добрый человек. он испытывал сострадание к животным и очень любил их. также Герасим собаку, которую он назвал Муму. за его храбрость и другие хорошие качества этого персонажа легко полюбить.
2. Герасим - главный герой произведения "Муму"
Герасим - крепостной крестьянин,дворник одной богатой барыни. сам Герасим немой с рождения. у Герасима есть собака по имени Муму и возлюбленная Татьяна.
3. "Мужчина двенадцати вершков роста, сложенный богатырем и глухонемой от рожденья". "Одаренный необычайной силой, он работал за четверых".
4. Герасим проявляет себя с хорошей стороны. он защищал свою возлюбленную от насмешек.
5. люди относились к нему плохо, с осторожностью и опаской. но многие пользуются его добротой.
сам Герасим очень наивный и доверчиво относится к людям.
6. Герасим трудолюбивый человек. это и хотел показать нам Тургенев.
7. Герасим - персонаж молчаливый,хоть и с большим сердцем и душой,в отличии от остальных героев.
8. думаю, из-за того,что Герасим больше не мог вытерпеть того, что говорит ему делать барыня. после приказа утопить Муму, Герасим решает уехать в деревню.
Заперечення раціоналізму, що панував у добу Просвітництва, культ почуттів людини.
Увага до особистості, її індивідуальних рис.
Неприйняття буденності й звеличення „життя духу“
Історизм творів і захоплення фольклором.
Основні ознаки реалізму як художніх напрямів:
Перша половина XIX століття - особлива сторінка в процесі становлення і розвитку реалістичного методу. Соціальний аналіз, взаємодія типових характерів з типовими обставинами, відтворення світу, як непростої єдності , а суперечливої цілісності - всі ці та інші ознаки свідчать про якісно новий етап реалізму XIX століття в порівняння з реалізмом доби Відродження і Просвітництва.
Визначальні риси реалізму: - раціоналізм, раціоцентричний психологізм (ототожнення психіки і свідомості, недооцінка позасвідомих процесів); - правдиве, конкретно-історичне, всебічне зображення типових подій і характерів у типових обставинах при правдивості деталей; - принцип точної відповідності реальній дійсності усвідомлюється як критерій художності, як сама художність; - характер і вчинки героя пояснюються його соціальним походженням та становищем, умовами повсякденного життя; - конфліктність (драматизація) як сюжетно-композиційний іб формування художньої правди; - вільна побудова творів; - превалювання (перевага) епічних, прозових жанрів у літературі, послаблення ліричного струменя мистецтва; - розв'язання проблем на основі загальнолюдських цінностей.
Письменники - реалісти не відмежовувались від дійсності, а проникали в суть соціальних процесів, через аналіз доходили до синтезу. Вони не обмежувались, як романтики, тільки відкриттям нового світу, а намагались встановити його більш універсальні закони, пізнати сутність суспільних відносин, виявити їх причини і наслідки. Залишаючись основним напрямом в другій половині XIX століття, реалізм набуває нових рис, нових якостей. Поступово втрачається оптимістичний погляд на життя, посилюється увага до тем нерівності, вульгарності буржуазного середовища. Суттєвих змін набуває пізній романтизм як в концепції особистості, характері героїв, так і в структурі творів. В 70-80-і роки виникають нові художні напрями, течії, серед яких виділяються натуралізм, символізм, імпресіонізм. В західноєвропейській та американській літературі кінця XIX - початку XX століття відмічається посилення кризових явищ, занепадницьких (декадентських) тенденцій. Разом з тим ідуть дієві пошуки нових форм і методів для відображення складних процесів сучасної дійсності. Значно активізувався взаємний зв'язок і вплив національних літератур.
1. Герасим очень добрый человек. он испытывал сострадание к животным и очень любил их. также Герасим собаку, которую он назвал Муму. за его храбрость и другие хорошие качества этого персонажа легко полюбить.
2. Герасим - главный герой произведения "Муму"
Герасим - крепостной крестьянин,дворник одной богатой барыни. сам Герасим немой с рождения. у Герасима есть собака по имени Муму и возлюбленная Татьяна.
3. "Мужчина двенадцати вершков роста, сложенный богатырем и глухонемой от рожденья". "Одаренный необычайной силой, он работал за четверых".
4. Герасим проявляет себя с хорошей стороны. он защищал свою возлюбленную от насмешек.
5. люди относились к нему плохо, с осторожностью и опаской. но многие пользуются его добротой.
сам Герасим очень наивный и доверчиво относится к людям.
6. Герасим трудолюбивый человек. это и хотел показать нам Тургенев.
7. Герасим - персонаж молчаливый,хоть и с большим сердцем и душой,в отличии от остальных героев.
8. думаю, из-за того,что Герасим больше не мог вытерпеть того, что говорит ему делать барыня. после приказа утопить Муму, Герасим решает уехать в деревню.
Основні ознаки романтизму:
Заперечення раціоналізму, що панував у добу Просвітництва, культ почуттів людини.
Увага до особистості, її індивідуальних рис.
Неприйняття буденності й звеличення „життя духу“
Історизм творів і захоплення фольклором.
Основні ознаки реалізму як художніх напрямів:
Перша половина XIX століття - особлива сторінка в процесі становлення і розвитку реалістичного методу. Соціальний аналіз, взаємодія типових характерів з типовими обставинами, відтворення світу, як непростої єдності , а суперечливої цілісності - всі ці та інші ознаки свідчать про якісно новий етап реалізму XIX століття в порівняння з реалізмом доби Відродження і Просвітництва.
Визначальні риси реалізму: - раціоналізм, раціоцентричний психологізм (ототожнення психіки і свідомості, недооцінка позасвідомих процесів); - правдиве, конкретно-історичне, всебічне зображення типових подій і характерів у типових обставинах при правдивості деталей; - принцип точної відповідності реальній дійсності усвідомлюється як критерій художності, як сама художність; - характер і вчинки героя пояснюються його соціальним походженням та становищем, умовами повсякденного життя; - конфліктність (драматизація) як сюжетно-композиційний іб формування художньої правди; - вільна побудова творів; - превалювання (перевага) епічних, прозових жанрів у літературі, послаблення ліричного струменя мистецтва; - розв'язання проблем на основі загальнолюдських цінностей.
Письменники - реалісти не відмежовувались від дійсності, а проникали в суть соціальних процесів, через аналіз доходили до синтезу. Вони не обмежувались, як романтики, тільки відкриттям нового світу, а намагались встановити його більш універсальні закони, пізнати сутність суспільних відносин, виявити їх причини і наслідки. Залишаючись основним напрямом в другій половині XIX століття, реалізм набуває нових рис, нових якостей. Поступово втрачається оптимістичний погляд на життя, посилюється увага до тем нерівності, вульгарності буржуазного середовища. Суттєвих змін набуває пізній романтизм як в концепції особистості, характері героїв, так і в структурі творів. В 70-80-і роки виникають нові художні напрями, течії, серед яких виділяються натуралізм, символізм, імпресіонізм. В західноєвропейській та американській літературі кінця XIX - початку XX століття відмічається посилення кризових явищ, занепадницьких (декадентських) тенденцій. Разом з тим ідуть дієві пошуки нових форм і методів для відображення складних процесів сучасної дійсності. Значно активізувався взаємний зв'язок і вплив національних літератур.