Ть будь ласка
зробити аналіз вірша
як небо, зір твій променистий
емалева блакить;
як поцілунок, голос чистий
i тане, і тремтить.
єдиний звук твоєї мови,
єдиний погляд твій,
i я віддать за те готовий
кинджал грузинський мій.
i він порою любо грає,
привабливо дзвенить;
на дзвін його душа палає
i в серці кров кипить.
але мені навік остили
війна і гук боїв,
як я почув твій голос милий
i погляд твій зустрів.
В сказке мне понравился осел, который не стал унывать, что его выгнали из дому, а решил действовать и стать музыкантом. Осел в сказке дружелюбен – он приглашал идти с ним вместе всех животных, которых встретил по пути. И это стремление к объединению с другими животными в итоге всем устроиться лучше некуда.