Повесть «Тарас Бульба» — одно из самых известных произведений Гоголя. В этом дорогом для Гоголя произведении художественный историзм и художественный психологизм составили эстетическое единство. В образе Тараса Бульбы главенствующая психологическая черта — его беззаветный патриотизм. Тарас присутствует при страшной казни сына на городской площади. Ни один стон не вырывается под пытками из груди Остапа, лишь перед смертью взывает: «Батько! где ты! слышишь ли ты все это?» — . Остап – положительное начало. Его смерть – от пыток у ляхов, но смерть безмолвная, долгая и мучительная. Остап гибнет за всё – за казачество, за дружбу, за любовь, за христианскую веру, за то, что он враг. Это говорит о его несравненных душевных и моральных качествах. Не сказать врагам ни слова, умереть, но промолчать, не дать слабину, не сдаться чёртовым ляхам, не предать Родину и себя и перед смертью увидеть батьку, чтобы оценил он мужество сына. Андрий – смерть позорная, от руки собственного отца. Вообще, в жизни Андрий руководствовался чувствами, но не разумом. Именно поэтому из любви к прекрасной полячке предаёт он всё, всех – родину, отца, брата, дружбу – но не себя. Андрия убивает собственный отец на поле битвы. Сделал ли отец зла своему сыну?На первый взгляд – да. Он лишил его одного из самого главного, что было у Андрия – его (Андриевскую) жизнь. Смерть Андрия – необычайно горькая, обидная, лёгкая. Ему не пришлось испытывать тех мучений, что брату или отцу перед смертью.
Твір "Останній Дюйм", отримав цю назву завдяки головним героям твору Бен та Деві, були батьком і сином. На початку твору Бен ставився з невагою до свого сина. -"А батько- сторонній чоловік, який не знає, про що зз ним говорити, різкий й небагаиослівний в ті лічені хвилини, коли вони бували разом". Деві ж, малий хлопчик, боявся свого батька через те що він завжди кричав на нього. -" Хлопчик опустив голову і тихенько заплакав". "Коли він що небудь запитував батька, голос його зразу ставав сумним: він наперед чекав різкої відповіді". В "дюймах" вимірювалась відстань літака до землі. Поведінка цих персонажів змінилася під час лиха яке трапилося з Беном (на нього напала акула). Слова батька до сина різко змінилися на більш ласкаві, милосердні. -" Я тобі скажу, синку а ти постарайся зрозуміти". "Він здається, хлопець розвинений". Бен нарешті зрозумів що в нього є син, якого потрібно виховувати та голубити. Коли вони двоє летіли на літаку. За кермом був Деві, хлопець хвилювався, але слова батька заспокоювали його. Залишилося кілька дюймів до землі. Та ось хвіст та колеса літака торкнулися землі- це був останній дюйм...
В этом дорогом для Гоголя произведении художественный историзм и художественный психологизм составили эстетическое единство. В образе Тараса Бульбы главенствующая психологическая черта — его беззаветный патриотизм.
Тарас присутствует при страшной казни сына на городской площади. Ни один стон не вырывается под пытками из груди Остапа, лишь перед смертью взывает: «Батько! где ты! слышишь ли ты все это?» — . Остап – положительное начало. Его смерть – от пыток у ляхов, но смерть безмолвная, долгая и мучительная. Остап гибнет за всё – за казачество, за дружбу, за любовь, за христианскую веру, за то, что он враг. Это говорит о его несравненных душевных и моральных качествах. Не сказать врагам ни слова, умереть, но промолчать, не дать слабину, не сдаться чёртовым ляхам, не предать Родину и себя и перед смертью увидеть батьку, чтобы оценил он мужество сына.
Андрий – смерть позорная, от руки собственного отца.
Вообще, в жизни Андрий руководствовался чувствами, но не разумом. Именно поэтому из любви к прекрасной полячке предаёт он всё, всех – родину, отца, брата, дружбу – но не себя. Андрия убивает собственный отец на поле битвы. Сделал ли отец зла своему сыну?На первый взгляд – да. Он лишил его одного из самого главного, что было у Андрия – его (Андриевскую) жизнь. Смерть Андрия – необычайно горькая, обидная, лёгкая. Ему не пришлось испытывать тех мучений, что брату или отцу перед смертью.
-"А батько- сторонній чоловік, який не знає, про що зз ним говорити, різкий й небагаиослівний в ті лічені хвилини, коли вони бували разом".
Деві ж, малий хлопчик, боявся свого батька через те що він завжди кричав на нього.
-" Хлопчик опустив голову і тихенько заплакав". "Коли він що небудь запитував батька, голос його зразу ставав сумним: він наперед чекав різкої відповіді".
В "дюймах" вимірювалась відстань літака до землі.
Поведінка цих персонажів змінилася під час лиха яке трапилося з Беном (на нього напала акула). Слова батька до сина різко змінилися на більш ласкаві, милосердні.
-" Я тобі скажу, синку а ти постарайся зрозуміти". "Він здається, хлопець розвинений".
Бен нарешті зрозумів що в нього є син, якого потрібно виховувати та голубити.
Коли вони двоє летіли на літаку. За кермом був Деві, хлопець хвилювався, але слова батька заспокоювали його.
Залишилося кілька дюймів до землі. Та ось хвіст та колеса літака торкнулися землі- це був останній дюйм...