Головним персонажам повісті «Дорогою ціною» притаманне прагнення свободи, причому свобода має для них настільки важливе значення, що вони ладні віддати за неї будь-що. Бажання не тільки формальної свободи дій, а й бажання мати свободу вибору, духовну свободу властиве Остапові та Соломії.
Остап та Соломія люблять землю та працю на землі, проте вони хочуть працювати на себе, на своє майбутнє, нехай і тяжко працювати. Кріпаччина унеможливлює щасливе існування людини, адже вона с антигуманною за своєю суттю. Обидва герої ненавидять кріпосний лад, він неприйнятний для них своєю принизливістю.)
Героям властива неабияка порядність, взаємодо вони надають одне одному підтримку, ладні життя віддати одне за одного. Соломія не пересічна жінка. Вона активна, дієва, не здатна примиритися з несправедливістю, готова діяти, боротися за своє щастя та за свою долю. Соломію можна вважати надзвичайно сильною особистістю, хоча вона й не втрачає жіночності у будь-яких своїх діях. Вона мужня та рішуча, в її мужності є також своєрідна краса.
Остап надзвичайно сильна людина, він справжній чоловік, який
відчуває відповідальність за себе, за свій б життя та за тих, хто близький йому. Він здатний піти на ризик, аби тільки здобути жадану свободу для себе та Соломії. Його не можна зламати, скорити, він прагне здобути свободу будь-якою ціною.
1.Отношение к родителям: оба любили и уважали отца и мать. 2.Отношение к учёбе: Андрий учился намного охотнее, чем его брат и без напряжения. Он был намного изобретательнее Остапа, чаще являлся предводителем и умел иногда увертываться от наказания. Остап не любил учиться. В первый год бежал, но его поймали, страшно высекли и посадили за книгу. Четыре раза он закапывал свой букварь (он бы закопал и в пятый, но отец ему пригрозил, и тот начал отлично учиться). Остап, в отличие от брата , не увёртывался от наказания: отложивши всякое предпочтение, скидывал с себя свитку и ложился на пол, вовсе не думая просить о помиловании. 4.Мысли по дороге в запорожскую Сечь: Андрий думал о прекрасной девушке,которую он видел несколько раз в Киеве. И за эти несколько раз успел влюбиться в нее. Остап думал о о том как он учился, о детстве, о матери, по которой он очень скучал.
Остап та Соломія люблять землю та працю на землі, проте вони хочуть працювати на себе, на своє майбутнє, нехай і тяжко працювати. Кріпаччина унеможливлює щасливе існування людини, адже вона с антигуманною за своєю суттю. Обидва герої ненавидять кріпосний лад, він неприйнятний для них своєю принизливістю.)
Героям властива неабияка порядність, взаємодо вони надають одне одному підтримку, ладні життя віддати одне за одного. Соломія не пересічна жінка. Вона активна, дієва, не здатна примиритися з несправедливістю, готова діяти, боротися за своє щастя та за свою долю. Соломію можна вважати надзвичайно сильною особистістю, хоча вона й не втрачає жіночності у будь-яких своїх діях. Вона мужня та рішуча, в її мужності є також своєрідна краса.
Остап надзвичайно сильна людина, він справжній чоловік, який
відчуває відповідальність за себе, за свій б життя та за тих, хто близький йому. Він здатний піти на ризик, аби тільки здобути жадану свободу для себе та Соломії. Його не можна зламати, скорити, він прагне здобути свободу будь-якою ціною.
оба любили и уважали отца и мать.
2.Отношение к учёбе:
Андрий учился намного охотнее, чем его брат и без напряжения. Он был намного изобретательнее Остапа, чаще являлся предводителем и умел иногда увертываться от наказания.
Остап не любил учиться. В первый год бежал, но его поймали, страшно высекли и посадили за книгу. Четыре раза он закапывал свой букварь (он бы закопал и в пятый, но отец ему пригрозил, и тот начал отлично учиться). Остап, в отличие от брата , не увёртывался от наказания: отложивши всякое предпочтение, скидывал с себя свитку и ложился на пол, вовсе не думая просить о помиловании.
4.Мысли по дороге в запорожскую Сечь:
Андрий думал о прекрасной девушке,которую он видел несколько раз в Киеве. И за эти несколько раз успел влюбиться в нее.
Остап думал о о том как он учился, о детстве, о матери, по которой он очень скучал.