Діти мої або інший хто, слухаючи цю грамоту, непосмійтеся над нею, але прийміть її в серце своє і нелінуєтеся, але старанно працюєте...
У будинку своєму не лінуєтеся, але за всім гайте,не покладайтеся ні на тиуна1, ні на отрока2, щоб щоприходять до вас не посміялися ні над будинком вашим,ні над обідом вашим. На війну вийшовши, не лінуйтеся, несподівайтеся на воєвод. Ні до питва, ні їжі не вдавайтеся,ні сну. Сторожів самі споряджайте і вночі, з усіх боків розставивши охорону, лягаєте біля воїнів, а вставайте рано. Зброї не знімайте з себе похапки, не оглядівшись;через лінощі, несподівано адже людина гине. Брехніостерігайтеся і пияцтва, від того душу гине і тіло.
Куди б ви ні тримали шлях по своїх землях, не давайтеотрокам завдавати шкоди ні своїм, ні чужим, ні селам, ніпосівам, щоб не стали люди проклинати вас.
Скрізь, куди ви підете і де зупинитесь, напійте і нагодуйте прохача... Всього ж убогіших не забувайте і подавайте сироті, і вдову розсудите
Я не могу сказать, что обвиняю Андрия. Да, он предал свою Родину. Он стал врагом, перешел в стан поляков, но он это сделал не из за трусости, а из за сильной любви к девушке. А любовь в жизни это самое главное. На сколько сильными должны быть чувства мужчины, чтобы он бросил семью, ради женщины! Это сильнее любой физической силы, это дар, который дан свыше не всем. Я понимаю его действия, я сочувствую, что главный герой оказался в такой ситуации. Трагично, что в данной повести любовь становится преступностью и приводит к предательству. Если даже покупку Андрия кто-то не находит оправдания, то хотя бы он заслуживает понимания.
Діти мої або інший хто, слухаючи цю грамоту, непосмійтеся над нею, але прийміть її в серце своє і нелінуєтеся, але старанно працюєте...
У будинку своєму не лінуєтеся, але за всім гайте,не покладайтеся ні на тиуна1, ні на отрока2, щоб щоприходять до вас не посміялися ні над будинком вашим,ні над обідом вашим. На війну вийшовши, не лінуйтеся, несподівайтеся на воєвод. Ні до питва, ні їжі не вдавайтеся,ні сну. Сторожів самі споряджайте і вночі, з усіх боків розставивши охорону, лягаєте біля воїнів, а вставайте рано. Зброї не знімайте з себе похапки, не оглядівшись;через лінощі, несподівано адже людина гине. Брехніостерігайтеся і пияцтва, від того душу гине і тіло.
Куди б ви ні тримали шлях по своїх землях, не давайтеотрокам завдавати шкоди ні своїм, ні чужим, ні селам, ніпосівам, щоб не стали люди проклинати вас.
Скрізь, куди ви підете і де зупинитесь, напійте і нагодуйте прохача... Всього ж убогіших не забувайте і подавайте сироті, і вдову розсудите
Пойдет?