Вначале рассказа мы впервые встречаемся с ним на и видим импозантного мужчину, который обладает хорошими манерами, весьма любезен с гостями, благородный и чуткий, этакий «светский лев». такие качества редко присущи военным людям, но у нас складывается впечатление, что полковник — исключение из общепринятых правил. спустя некоторое время, а именно - после окончания , мы видим этого же человека, но совершенно в другом амплуа. это жесткий и расчетливый человек. это диктатор, ищущий удовлетворения своего эго. здесь мы сталкиваемся с лицемерием, подлостью, использованием должностного положения для в исполнение несправедливого приговора в отношении солдата, ставшего жертвой стечения обстоятельств. что же послужило причиной гнева полковника? все просто — солдат дал отпор офицеру, который постоянно над ним издевался. разве это может являться причиной, чтобы казнить человека, который служит родине верой и правдой? разве он стал плохим солдатом? нет! все дело в бесправии простых солдат и вседозволенности офицерского состава. все попытки спасти солдата от неминуемой гибели не возымели успеха. рассказ «после » оставил после себя неизгладимое впечатление. все, что было описано л. н. толстым в своем произведении, мы можем наблюдать и в наше время. как часто мы сталкиваемся с предательством, равнодушием, вместе с тем писатель нам дал понять, что не стоит доверять первому сложившемуся мнению о человеке. оно может быть таким
Освіта - справді істотна проблема. Зараз здобувається стільки знань, що пересічна людина не має змоги опанувати їх. Отже, перед людством небезпека перевиробництва знань. Але ідея, яку розглядає письменник, навіює жах. Виходить, що дитину, як цеберко, наповнюють розчином знань. Нехай так. Нехай це були б базові знання на зразок таблиці множення. Але їй в голову вкладають повний і незмінний блок знань з якоїсь там галузі і жодним звуком не натякають на можливість поповнювати чи змінювати цей обсяг. Світ, змальований Азімовим, є тоталітарним, держава контролює навіть вибір фаху, майбутнє, розвиток особистості. Прикметник "дипломований" - для дурнів, які вважають себе вільними їхати куди їм заманеться, хоч і знають, що ніколи не матимуть для цього грошей. Велика воля! Скажете, це через те, що не всі люди мають здібності. Нехай так. Але ж і геніальний Джордж під постійним наглядом Служби Безпеки, її секретний агент вдень і вночі поруч, її агенти супроводжують Джорджа-втікача повсюди. Ні, погане майбутнє! Погана система освіти та виховання, створена для зомбування людей. Та найбільшої трагедії Азімов не показав: то трагедія Хейлі Омейні та подібних. Вони знають, що вони не здатні. Вони бачать геніїв. Що відчувають вони через це? Ні, людина має право на помилку у виборі життєвого шляху. Тоді вона знатиме, що обрала хибний шлях, але може спробувати ще, доки живе. Ніхто не має право відібрати в мене мій вибір, з восьми років виголосивши мою приналежність до людей якогось ґатунку
Але ідея, яку розглядає письменник, навіює жах. Виходить, що дитину, як цеберко, наповнюють розчином знань. Нехай так. Нехай це були б базові знання на зразок таблиці множення. Але їй в голову вкладають повний і незмінний блок знань з якоїсь там галузі і жодним звуком не натякають на можливість поповнювати чи змінювати цей обсяг.
Світ, змальований Азімовим, є тоталітарним, держава контролює навіть вибір фаху, майбутнє, розвиток особистості. Прикметник "дипломований" - для дурнів, які вважають себе вільними їхати куди їм заманеться, хоч і знають, що ніколи не матимуть для цього грошей. Велика воля!
Скажете, це через те, що не всі люди мають здібності. Нехай так. Але ж і геніальний Джордж під постійним наглядом Служби Безпеки, її секретний агент вдень і вночі поруч, її агенти супроводжують Джорджа-втікача повсюди.
Ні, погане майбутнє! Погана система освіти та виховання, створена для зомбування людей. Та найбільшої трагедії Азімов не показав: то трагедія Хейлі Омейні та подібних. Вони знають, що вони не здатні. Вони бачать геніїв. Що відчувають вони через це?
Ні, людина має право на помилку у виборі життєвого шляху. Тоді вона знатиме, що обрала хибний шлях, але може спробувати ще, доки живе. Ніхто не має право відібрати в мене мій вибір, з восьми років виголосивши мою приналежність до людей якогось ґатунку