Текст про кутху что указывает на то, что описываемуе события не происходили на самом деле? найдите две причины. 1)точная дата событий 2)названия существующих мест 3)волшебные превращение 4)отсутствие причин, описываемых событий ) ≧ω≦
Поезії К. Галчинського, А. Маргул-Шпербера та І. Вайсгласа про другу світову війну мають кілька спільних рис:
Тематика: Всі три поети займаються темою Другої світової війни. Вони описують події, страждання та наслідки війни з різних перспектив.
Емоційна навантаженість: У поезіях всіх трьох авторів присутні сильні емоції. Вони висловлюють смуток, горе, втрату, страх та розпач, пов'язані з війною.
Зображення страждань: В поезіях розповідається про страждання мільйонів людей, які були жертвами війни. Поети описують біду, голод, руйнування та загибель, які супроводжували конфлікт.
Загальнолюдська проблематика: Поезії Галчинського, Маргул-Шпербера та Вайсгласа висвітлюють загальнолюдські проблеми, пов'язані з війною, такі як втрата невинності, порушення прав людини та незмірна втрата життів.
Поетична майстерність: Всі три поети використовують різні поетичні засоби та мовленнєві прийоми, щоб передати свої почуття та ідеї. Вони створюють образи, використовують метафори, алегорії та ритмічну структуру для підсилення ефекту своїх поезій.
Загалом, поезії К. Галчинського, А. Маргул-Шпербера та І. Вайсгласа про другу світову війну мають багато спільного, оскільки всі вони зосереджуються на подіях війни, її наслідках та емоційному впливі на людей.
Поезії К. Галчинського, А. Маргул-Шпербера та І. Вайсгласа про другу світову війну мають кілька спільних рис:
Тематика: Всі три поети займаються темою Другої світової війни. Вони описують події, страждання та наслідки війни з різних перспектив.
Емоційна навантаженість: У поезіях всіх трьох авторів присутні сильні емоції. Вони висловлюють смуток, горе, втрату, страх та розпач, пов'язані з війною.
Зображення страждань: В поезіях розповідається про страждання мільйонів людей, які були жертвами війни. Поети описують біду, голод, руйнування та загибель, які супроводжували конфлікт.
Загальнолюдська проблематика: Поезії Галчинського, Маргул-Шпербера та Вайсгласа висвітлюють загальнолюдські проблеми, пов'язані з війною, такі як втрата невинності, порушення прав людини та незмірна втрата життів.
Поетична майстерність: Всі три поети використовують різні поетичні засоби та мовленнєві прийоми, щоб передати свої почуття та ідеї. Вони створюють образи, використовують метафори, алегорії та ритмічну структуру для підсилення ефекту своїх поезій.
Загалом, поезії К. Галчинського, А. Маргул-Шпербера та І. Вайсгласа про другу світову війну мають багато спільного, оскільки всі вони зосереджуються на подіях війни, її наслідках та емоційному впливі на людей.
Все смешалось в историческом романе Пушкина – честность,
благородство, предательство, подлость, любовь.
А Пугачевский бунт, который лег в основу произведения, оказался
настоящим испытанием для главных героев – Петра Гринева и
Алексея Швабрина.
Именно этот момент в повести является ключевым для сравнительной
характеристики двух героев "Капитанской дочки" - Гринева и Швабрина.
Отношение к чести и долгу окончательно развело их во время
пугачевского бунта.
Швабрин, чтобы себя от смерти, он становится на сторону
Пугачева, бывшего противника, и без сожаления готов вершить суд
над теми, кто еще недавно был ему если не товарищем, то сослуживцем
и добрым знакомым.
Он присягает на верность самозванцу и с радостью соглашается
присоединиться к мятежному войску.
Гринев же, невзирая на смертельную опасность, не изменяет воинской
присяге и осмеливается вступиться за осиротевшую Машу Миронову.
Таким образом, соперники в любви и противники на дуэли встают по
разные стороны баррикад.
Положение Швабрина все-таки менее выгодно: присоединившись к Пугачеву,
он тем самым раз и навсегда поставил себя вне закона.
Гринев, которого Пугачев помнит по встрече в пути, рассказывает самозванцу
правду о своей возлюбленной, надеясь на снисхождение со стороны
предводителя. Этот психологический бой Гринев выигрывает,
себя и Машу.
Два офицера российской армии - Петр Гринев и Алексей Швабрин ведут
себя совершенно по-разному: первый следует законам офицерской чести
и хранит верность воинской присяге, второй с легкостью становится
предателем.
Но как только Швабрин оказался предателем, перешёл на сторону
самозванца, а когда Пугачёв и все его сподвижники попали в руки
властей, Швабрин ещё и оклеветал Гринёва.
Гринева арестовали и обвинили в сговоре с самозванцем.
После сцены с вызволением Маши Мироновой читатель уже
не сомневается, что Швабрин не только предатель, но и мерзавец,
для которого главное – достижение своих целей любой ценой.
В итоге герои повести предстают перед военным трибуналом,
который честного офицера оправдывает, а предателя приговаривает
к повешению.