отец игоря уехал в командировку, мама отправилась за покупками. оставшись дома, мальчик не знает чем ему заняться. он берет у кухарки тесто и лепит бюст гоголя. мальчик ставит слепленную фигурку на солнце, чтобы она высохла, но приходит индюк и съедает её. увидев корову, пасущуюся на лужке, мальчик подумал, что с ней поиграть также не удастся.
и тут игорь вспоминает, что на пристани стоит лодка, привязанная цепочкой. он знает, что одному кататься запрещено, однако решает поиграть в ней. забравшись в лодку, он сильно раскачал её. цепочка оборвалась. налетел легкий ветерок и стал уносить мальчика в лодке к тенистому островку.
прибившись к берегу игорь выбрался из лодки и осмотрел остров. он увидел будку и испуганных кроликов, которых садовник. вернувшись, он обнаружил, что лодка уплыла, он забыл привязать её.
присев на пень, мальчик стал думать о доме и решил не плакать, ведь скоро вернуться родители и обязательно найдут его. на воде он увидел крысу, стремительно плывущую к берегу. он вспомнил, как садовник рассказывал, что крысы приплывают душить кроликов. игорь взял камень, и бросил в нее и она поплыла обратно.
мальчик подумал, что робинзоном быть сложно и решил придумывать план спасения. он , что у него нет ружья, выстрелив из него он бы подал сигнал о бедствии.
а если бы над прудом пролетал аэроплан, он бы крикнул летчику, что он голоден и хочет домой.так в раздумьях, мальчик согревшись, уснул. приснился ему огромный крокодил, который хочет его съесть. проснулся игорь от взволнованного лая, он увидел черного лохматого пуделя на берегу пруда. это была собака садовника. мальчик начал махать и звать пуделя. собака не раздумывая плюхнулась в воду и поплыла к острову. приплыв, бросился к игорю, забрызгал его водой и облизал уши и нос
Відповідь:Після закінчення університету Джонатан поїхав до матері, яка на той час мешкала у Лестері (Англія), пробувши там декілька місяців, влаштувався секретарем до сера Уільяма Темпла, батько якого був великим другом їхньої родини. Джонатан пробув у нього близько 2-х років.
Повернутися до Ірландії змусили лікарі, занепокоєні станом здоров'я Свіфта. Однак погіршення здоров'я не припинилося, і Джонатан знову повертається до Англії, до маєтку Уільяма Темпла.
Стан матеріального забезпечення Свіфта бажав бути кращим. Це змушувало майбутнього письменника шукати засобів для існування. Одним із них був сан священика. Однак ця професія не приваблювала Джонатана. Тоді Уїльям Темпл запропонував Свіфтові посаду секретаря і відповідне жалування. Не хвилюючись про те, що все в його житті визначається суто корисливими інтересами, Свіфт спокійно
Джонатана Свіфта
приймає священицький сан. Він придбав пребенду на півночі Ірландії, але втомившись від виконання своїх обов'язків за декілька місяців, повернувся до Англії і жив у маєтку Уільяма Темпла до смерті останнього. Окрім певної суми грошей, Темпл заповів йому турбуватися про видання свого посмертного зібрання творів і отримувати прибутки цих публікацій.
У маєтку сера Уільяма Темпла розпочинається літературна діяльність Джонатана Свіфта. Працюючи секретарем. Джонатан мав можливість користуватися величезною бібліотекою.
Читав майбутній письменник по 10—12 годин щодня.
Незважаючи на те, що ставився до своєї професії священика досить серйозно, його можна було, як і раніше, звинуватити у поверховому ставленні до ученого богослов'я. Він вважав своїм першочерговим завданням наблизитися до духовного життя свого віку і розібратися у ньому. Тому найбільше уваги він приділяє творчості античних авторів.
Його перші літературні праці — це памфлети, написані як відгук на важливі, актуальні питання суспільно-політичного й літературного життя в Англії. Памфлет — невеликий за обсягом літературний твір публіцистичного характеру на злободенну тему, призначений для прямого впливу на громадську думку.
Перебуваючи на службі у сера Уільяма Темпла, Свіфт написав свій перший сатиричний памфлет "Битва книжок" (1697).
Після смерті Темпла у 1699 році вимушений був шукати нове місце роботи. У 1701 році він отримав ступінь доктора богослов'я і місце вікарія у Ларакорі, Ірландія.
Пояснення: Ето скопирувано с интернета и малинькая часть если нет то напиши в коментарях мені добре ?
ответ:
отец игоря уехал в командировку, мама отправилась за покупками. оставшись дома, мальчик не знает чем ему заняться. он берет у кухарки тесто и лепит бюст гоголя. мальчик ставит слепленную фигурку на солнце, чтобы она высохла, но приходит индюк и съедает её. увидев корову, пасущуюся на лужке, мальчик подумал, что с ней поиграть также не удастся.
и тут игорь вспоминает, что на пристани стоит лодка, привязанная цепочкой. он знает, что одному кататься запрещено, однако решает поиграть в ней. забравшись в лодку, он сильно раскачал её. цепочка оборвалась. налетел легкий ветерок и стал уносить мальчика в лодке к тенистому островку.
прибившись к берегу игорь выбрался из лодки и осмотрел остров. он увидел будку и испуганных кроликов, которых садовник. вернувшись, он обнаружил, что лодка уплыла, он забыл привязать её.
присев на пень, мальчик стал думать о доме и решил не плакать, ведь скоро вернуться родители и обязательно найдут его. на воде он увидел крысу, стремительно плывущую к берегу. он вспомнил, как садовник рассказывал, что крысы приплывают душить кроликов. игорь взял камень, и бросил в нее и она поплыла обратно.
мальчик подумал, что робинзоном быть сложно и решил придумывать план спасения. он , что у него нет ружья, выстрелив из него он бы подал сигнал о бедствии.
а если бы над прудом пролетал аэроплан, он бы крикнул летчику, что он голоден и хочет домой.так в раздумьях, мальчик согревшись, уснул. приснился ему огромный крокодил, который хочет его съесть. проснулся игорь от взволнованного лая, он увидел черного лохматого пуделя на берегу пруда. это была собака садовника. мальчик начал махать и звать пуделя. собака не раздумывая плюхнулась в воду и поплыла к острову. приплыв, бросился к игорю, забрызгал его водой и облизал уши и нос
источник: chitatelskij-dnevnik.ru
Відповідь:Після закінчення університету Джонатан поїхав до матері, яка на той час мешкала у Лестері (Англія), пробувши там декілька місяців, влаштувався секретарем до сера Уільяма Темпла, батько якого був великим другом їхньої родини. Джонатан пробув у нього близько 2-х років.
Повернутися до Ірландії змусили лікарі, занепокоєні станом здоров'я Свіфта. Однак погіршення здоров'я не припинилося, і Джонатан знову повертається до Англії, до маєтку Уільяма Темпла.
Стан матеріального забезпечення Свіфта бажав бути кращим. Це змушувало майбутнього письменника шукати засобів для існування. Одним із них був сан священика. Однак ця професія не приваблювала Джонатана. Тоді Уїльям Темпл запропонував Свіфтові посаду секретаря і відповідне жалування. Не хвилюючись про те, що все в його житті визначається суто корисливими інтересами, Свіфт спокійно
Джонатана Свіфта
приймає священицький сан. Він придбав пребенду на півночі Ірландії, але втомившись від виконання своїх обов'язків за декілька місяців, повернувся до Англії і жив у маєтку Уільяма Темпла до смерті останнього. Окрім певної суми грошей, Темпл заповів йому турбуватися про видання свого посмертного зібрання творів і отримувати прибутки цих публікацій.
У маєтку сера Уільяма Темпла розпочинається літературна діяльність Джонатана Свіфта. Працюючи секретарем. Джонатан мав можливість користуватися величезною бібліотекою.
Читав майбутній письменник по 10—12 годин щодня.
Незважаючи на те, що ставився до своєї професії священика досить серйозно, його можна було, як і раніше, звинуватити у поверховому ставленні до ученого богослов'я. Він вважав своїм першочерговим завданням наблизитися до духовного життя свого віку і розібратися у ньому. Тому найбільше уваги він приділяє творчості античних авторів.
Його перші літературні праці — це памфлети, написані як відгук на важливі, актуальні питання суспільно-політичного й літературного життя в Англії. Памфлет — невеликий за обсягом літературний твір публіцистичного характеру на злободенну тему, призначений для прямого впливу на громадську думку.
Перебуваючи на службі у сера Уільяма Темпла, Свіфт написав свій перший сатиричний памфлет "Битва книжок" (1697).
Після смерті Темпла у 1699 році вимушений був шукати нове місце роботи. У 1701 році він отримав ступінь доктора богослов'я і місце вікарія у Ларакорі, Ірландія.
Пояснення: Ето скопирувано с интернета и малинькая часть если нет то напиши в коментарях мені добре ?