Тематична контрольна робота № 1
Оновлення драматургії на межі ХІХ-ХХ століть.
(Г. Ібсен, Б. Шоу)
І рівень
1. «Нова драма» – це:
а) новий жанр в творчостізахідноєвропейських драматургів к. ХІХ – п. ХХ ст.;
б) сукупністьноваторських тенденцій в творчості драматургів к. ХІХ – п. ХХ ст;
в) драматургійна теорія Г. Ібсена.
2. Основоположником європейської «нової драми» вважають:
а) Г. Ібсена;
б) А, Чехова;
в) Б. Шоу.
3. П’єса Г. Ібсена, що здобула велику популярність і була покладена на музикуц Едвардом Грігом, має назву:
а) «Пер Гюнт»;
б) «Бранд»;
в) «Ляльковий дім».
4. П’єса «Пігмаліон» написана Б. Шоу у:
а) 1856 році;
б) 1879 році;
в) 1913 році.
5. Яка композиційна структура найбільш характерна для п’єс Б. Шоу?
а) зав’язка, розвиток дії, кульмінація, розв’язка;
б) зав’язка, розвиток дії, кульмінація, відкритий фінал;
в) зав’язка, розвиток дії, кульмінація, дискусія, відкритий фінал.
6. Чому професор Хіггінс (п’єса «Пігмаліон») погоджується займатися з Елізою?:
а) відчуває до неї симпатію;
б) це потрібно йому для наукової роботи;
в) на спір із Піккерінгом.
7. Хто з героїв п’єси «Пігмаліон» бачить і піднімає проблему наслідків експерименту над Елізою (оберіть 2 відповіді):
а) Генрі Хіггінс;
б) полковник Піккерінг;
в) Альфред Дулітл;
г) місіс Хіггінс.
8. Чому в фіналі п’єси «Пігмаліон» Еліза залишає дім Хіггінса?:
а) навчання закінчилося;
б) збирається вийти заміж;
в) це одна з форм протесту.
9. Основною темою п’єси Г. Ібсена «Ляльковий дім» є::
а) сімейне щастя;
б) боротьба за жіночу емансіпацію;
в) справжнє призначення людини в світі.
10. В чому найстрашніша таємниця Нори:
а) вона не та, за яку себе видає;
б) рятуючи чоловіка, вона підробила підпис батька на векселі;
в) вона таємно взяла велику суму грошей у чоловіка.
11. Чому, врешті, Хельмер вибачає свою дружину?:
а) він її дуже кохає;
б) його кар’єрі більше нічого не загрожує;
в) заради дітей.
12. Ляльковий дім – це символічний образ:
а) щасливого сімейного життя;
б) штучного, несправжнього щастя;
в) мрій героїні про щастя.
ІІ рівень
1. Розкрийте поняття:
- відкритий фінал;
- аналітична драма.
2. Новаторство Б. Шоу – драматурга.
ІІІ рівень
Дайте розгорнуту відповідь на одне з питань (за вибором):
1. Чому дім Хільмера і Нори став «ляльковим»? (за п’єсою Г. Ібсена «Ляльковий дім»).
2. Чи можна порівняти історію Елізи Дулітл з історією її міфічного прототипа Галатеї? (за п’єсою Б. Шоу «Пігмаліон»).
3. Спрогнозуйте подальше життя Елізи Дулітл.
4. Спрогнозуйте подальше життя Нори Хельмер.
Творчество Салтыкова-Щедрина, демократа, для которого самодержавно-крепостнический строй, царящий в России, был абсолютно неприемлем, имело сатирическую направленность. Писателя возмущало русское общество «рабов и господ» , бес¬чинство помещиков, покорность народа, и во всех своих про¬изведениях он обличал «язвы» общества, жестоко высмеивал его пороки и несовершенства.
Так, начиная писать «Историю одного города» , Салтыков-Щедрин поставил перед собой цель обличить уродство, невозможность существования самодержавия с его общественными пороками, законами, нравами, высмеять все его реалии.
Таким образом, «История одного города» — произведение сатирическое, доминирующим художественным средством в изображении истории города Глупова, его жителей и градона¬чальников является гротеск, прием соединения фантастичес¬кого и реального, создающий абсурдные ситуации, комические несоответствия. По сути, все события, происходящие в городе, являются гротеском. Жители его, глуповцы, «ведущие свой род от древнего племени головотяпов» , не умевших жить в самоуправлении и решивших найти себе повелителя, необы¬чайно «начальстволюбивы» . «Испытывающие безотчетный страх» , не самостоятельно жить, они «чувствуют себя сиротами» без градоначальников и считают ной строгостью» бесчинства Органчика, имевшего в голове ме¬ханизм и знавшего только два слова — «не потерплю» и «ра¬зорю» . Вполне «обычны» в Глупове такие градоначальники, как Прыщ с фаршированной головой или француз Дю-Марио, «при ближайшем рассмотрении оказавшийся девицей» . Одна¬ко своей кульминации абсурдность достигает при появлении Угрюм-Бурчеева, «прохвоста, задумавшего охватить всю все¬ленную» . Стремясь реализовать свой «систематический бред» , Угрюм-Бурчеев пытается все в природе сравнять, так устроить общество, чтобы все в Глупове жили по придуманному им самим плану, чтобы все устройство города было создано заново по его проекту, что приводит к разрушению Глупова его же жителями, беспрекословно выполняющими приказания «про¬хвоста» , и далее — к смерти Угрюм-Бурчеева и всех глуповцев, следовательно, исчезновению заведенных им порядков, как явления противоестественного, неприемлемого самой приро¬дой.