Тест 17. писатели и поэты хх векао родине, родной природе и о себевариант 21. о чем в стихотворении «я покинул родимый дом.с.а. есенин говорит: «головой на меня похож»? ответ: 2. какой троп (средство художественной выразительно-сти) использует с.а. есенин в фрагментестихотворения «низкий дом с голубыми »? но, наверно, навеки имеюнежность грустную души.ответ: - какое средство художественной выразительности ис-
Объяснение:
ДОЩ
Благодатний, довгожданий,
Дивним сяйвом осіянний,'
Золотий вечірній гість
Впав бадьоро, свіжо, дзвінко
На закурені будинки
Зголоднілих передмість.
Відкривай гарячі груди,
Мати-земле! Дощ остудить,
Оживить і запліднить,—
І пшеницею, й ячменем,
Буйним повівом зеленим
Білі села звеселить.
Тема твору: зображення значення благодатного дощу для природи, як винагорода людям за працю.
Ідея твору: оспівування краси та гармонії в природі.
Основна думка: любування красою та гармонією у природі; барви, свіжість та врожай несе благодатний дощ.
Рід літератури: лірика.
Жанр: вірш
Тематика: пейзажна лірика.
Художні засоби.
Епітети: «благодатний, довгожданий, сяйвом осіянний, золотий гість», «впав бадьоро, свіжо», «закурені будинки», «зголоднілих передмість», «гарячі груди», «буйним посівом», «білі села».
Метафора: «відкривай гарячі груди».
Персоніфікація: «дощ оживить і запліднить,… села звеселить».
Оклики: Мати земле!
Перелічення: «впав бадьоро, свіжо, дзвінко», «дощ остудить, оживить і запліднить».
Кількість строф – дві.
Вид строфи: шестивірш (секстет).
Віршований розмір: двостопний пеон3: двостопний - у рядку повних дві стопи, закономірність – два ненаголошений склади чергуються з наголошеним і ненаголошеним (UU_U).
Бла | го |дат |ний, | дов|го |жда |ний,
Див |ним | сяй|вом | о |сі |я |нний,
Зо |ло | тий| ве |чір |ній | гість
Впав | ба |дьо |ро, | сві |жо, | дзвін |ко
На | за |ку |ре |ні | бу |дин |ки
Зго |лод |ні |лих | пе |ред |мість.
Схема ненаголошених (U) й наголошених (__) складів, стоп (/).
UU_U / UU_U/
UU_U / UU_U/
UU_U / UU_
UU_U / UU_U/
UU_U / UU_U/
UU_U / UU_
Рими: довгожданий – осіянний, гість – передмість, дзвінко – будинки, груди – остудить, запліднить – звеселить, ячменем – зеленим.
Римування: ААБВВБ – тернарне.
Благодатний, довгожданий,
Дивним сяйвом осіянний,
Золотий вечірній гість
Впав бадьоро, свіжо, дзвінко
На закурені будинки
Зголоднілих передмість.
Зорові образи: будинки, дощ, земля, пшениця, ячмінь.
Слухові образи: дзвінко.
Образи кольорів: золотий, зелений.
Байка має здавна сформовану (ще від прозових «притч» легендарного давньогрецького байкаря Езопа — 6 ст. до н. е.) структуру, традиційне коло образів, мотивів, сюжетів. Езопівською мовою інколи називають підтекст художнього твору.
Байка — це оповідання, дійовими особами якого, поряд з людьми (точніше — схематичними фігурами людей), виступають тварини, рослини, неживі предмети, котрі уособлюють певні ідеї та людські характери. Розповідь, як правило, супроводжується на початку або в кінці твору прямо сформульованим афористичним моралістичним висновком, що надає оповіданню алегоричного звучання. Комізм і сатира — невід'ємні особливості байки.
Відомими авторами байок є Езоп, Бабрій, Федр, Флавій Авіан, Жан Лафонтен, Іван Крилов. Крім античних джерел, байка зазнала впливу індійської «Панчататри» («П'ять книг», 3 століття до н. е.).