Тест за розділом "Княжна Мері"романа Михайла Юрійовича Лермонтова "Герой нашого часу" ЗАПИТАННЯ №1
Яку назву мали особисті щоденники за часів Лермонтова?
а) журнали
б) блокноти
в) записники
г) щоденники
д) зошити
ЗАПИТАННЯ №2
В яке місто прибуває головний герой роману Григорій Печорін?
а) Кисловодськ
б) П'ятигорськ
в) Сочі
г) П'ятногорськ
д) Новотроїцьк
ЗАПИТАННЯ №3
Хто першим зустрівся Печоріну біля Елисаветінського джерела?
а) Грушницький
б) Лермонтов
в) Вернер
г) Віра
д) Княжна Мері
ЗАПИТАННЯ №4
Яке військове звання мав Грушницький?
а) юнкер
б) корнет
г) гусар
д) поручік
ж) штабс-капітан
ЗАПИТАННЯ №5
Чий це портрет? «Він тільки рік у службі, носить, з особливого роду франтівства, товсту солдатську шинель. У нього георгіївський солдатський хрестик. Він був гарної статури, смуглявий і чорноволосий; йому на вигляд можна дати двадцять п’ять років, хоча йому навряд чи двадцять один рік"
а) Печоріна
б) Грушницького
в) Лермонтова
г) Онегіна
д) Вулича
ЗАПИТАННЯ №6
Яку картярську гру полюбляє грати товариство П'ятигорська?
а) покер
б) віст
в) преферанс
г) пулю
д) дурня
ЗАПИТАННЯ №7
Грушницький розповів Печоріну про людей, що складають в П’ятигорську публіку на водах під назвою ...
а) "водяний баланс"
б) "водяне товариство"
в) працівники санаторію
г) "п'ятигорська вода"
ЗАПИТАННЯ №8
"Черевики ... стягали біля кісточки її сухорляву ніжку так мило, що навіть не посвячений у таїнства краси неодмінно охнув хоч від подиву". Про кого з героїв роману йдеться у цьому уривку?
а) про Віру
б) про княгиню Ліговську
в) про княжну Мері
г) про Белу
ЗАПИТАННЯ №9
Яку цінну річ перекупив Печорін у крамниці Челахова, переплативши 40 карбованців, отримавши від княжни Мері погляд, в якому "виблискувала найчарівніша лють"?
а) мармурову статуетку
б) діамантове кольє
в) перський килим
г) перстень з рубінами
д)срібну тарілку
ЗАПИТАННЯ №10
"Хто цей пан, у якого такий неприємний важкий погляд? Він був з вами тоді"Про кого йшла мова в даному уривку?
а) про Вернера
б) про Печоріна
в) про Грушницького
г) про одинокого офіцера
д) про князя Ліговського
ЗАПИТАННЯ №11
Де Печорін зустрів Віру, про приїзд якої він почув напередодні від лікаря?
а) в парку
б) в гроті
в) в лісі
г) в горах
д) біля джерела
ЗАПИТАННЯ №12
Продовжіть речення " Відтоді, як ми знаємо одне одне одного, ти нічого не дав мені, крім"
а) кохання
б) страждання
в)ненависті до тебе
г)терпіння
д) солодких почуттів
очень надо
Митраша очень внимательно слушал отца. Он любил подражать ему. Когда брат и сестра собирались за клюквой, Митраша оделся по отцовски: хорошо обернул вокруг ног портянки, вправил в сапоги, картузик надел такой старый, что козырёк разделился надвое. Мальчик надел отцовскую старую куртку, обвязался кушаком. Ещё сын охотника заткнул за пояс топор. Сумку с компасом он повесил на правое плечо, а двуствольное ружьё "Тулку" - на левое. итраша хорошо помнил, как отец рассказывал про палестинку и Слепую елань, и использовал его советы.
Митраша был очень смелый: когда они с сестрой пошли в лес за клюквой и подошли к большому плоскому камню, он выбрал дорогу, которую показывал компас, хотя она была опасная и неприметная. Он не послушал сестру. Именно смекалка мальчику попав в Слепую елань, он смог подозвать собаку, и она его. Митраша был добрый - Травка почувствовала в нём Антипыча и полюбила его. После того, как он выбрался из болота, мальчик подстрелил Серого помещика. Важе взрослые не смогли бы поверить, что десятилетний мальчик подстрелил волка Митраша - главный герой сказки-были М. Пришвина "Кладовая солнца". Автор описывает мальчика так:"Митраша был моложе сестры на два года. Ему было всего только десять лет с хвостиком. Он был коротенький, но очень плотный, лобастый, затылок широкий. "Мужичок-в-мешочке",- улыбаясь называли его между собой учителя в школе. "мужичок-в-мешочке", как и Настя, был в золотых веснушках, а носик его, чистенький, тоже, как у сестры, глядел вверх".
Сейчас все дни по-осеннему хмурые, но эти разноцветные, весёлые деревья не дают мне грустить. Как раз сегодня мы решили собраться с друзьями в лесу, на пикник. Поприветствовав по-дружески первого прохожего (Просто из-за хорошего настроения), я свернул на тропинку, ведущую к поляне. Устроившись по-походному, друзья уже расположились на ней.
Отдохнув по-настоящему от осенней хандры, на следующей день, рано утро утром, я встал и пошел читать книгу. А помню, как давным-давно я сам просил прочитать мне что-нибудь маму. Ах, она сидела где-то здесь, рядом со мной, на кровати. Мы когда-то читали много, когда-то малоНо я запомню эти вечера навсегда.