Тести за поемою «Наймичка» Т. Шевченка1. Повернувшись благополучно додому („Наймичка”), Марко... А Богу. Б Поцілував рідну землю. В Заспівав веселої. Г Подякував воликам. 2. Караючи свою нещасливу долю („Наймичка”), Ганна зверталася ... А До широкого степу. Б Бога. В Туману. Г Батьків.3. Трохим з Настею („Наймичка”) сумували через те, що: А Були бідними. Б Повсякчас втрачали здоров’я. В Вимушені працювати на пана. Г Не мали дітей.4. Старі вирішили прийняти до себе наймичку („Наймичка”), бо: А Вважали себе за багатих. Б Вже нездужали. В Вона дуже сльозно Г їм важко було працювати на городі. 5. Рід діяльності Марка („Наймичка”). А Ковальство. Б Чумакування. В Мисливство. Г Гончарство.6. Через те, що син наймички тривалий час не повертався („Наймичка”), вона: А Мусила розважати його дружину і дітей. Б Зверталася з молитвою до Святого Миколая. В Ходила до ворожки цікавитися долею улюбленця. Г Вирушила на його пошуки. 7. Якого подарунка віз Марко Ганні? („Наймичка”) А Сукна дорогого. Б Шитий пояс. В Червоного шовку. Г Парчі золотої.8. Про кого не згадується у творі „Сон” („На панщині пшеницю жала”)? А Про офіцера. Б Ланового. В Жінку-кріпачку. Г Івана.9. Під час блукання у неділю вранці-рано („Наймичка”) героїня наспівувала... А „Ой степи широкії”. Б „Ой у полі могила”. В „Кукувала зозуленька”. Г „Ой у полі вітер віє”.10. Дід виїхав до Городища („Наймичка”), аби: А Придбати необхідних ліків. Б Відвідати сина, який там служив у війську. В За до себе кумів. Г Продати дещо з хатнього краму.11. Після тривалих страждань Ганна („Наймичка”) відчула себе щасливою тоді, коли: А Знаходилася поруч зі своєю дитиною. Б Мала можливість заробити на хліб. В Підкинула власну дитину чужим людям. Г Батьки дозволили їй повернутися додому.12. Під час весілля Марка („Наймичка”) Ганна... А Обробляла городину. Б Співала і танцювала. В Жебракувала в Городищі. Г Пішла на прощу до Києва.13. Наприкінці твору „Наймичка” героїня... А Зізналася Маркові, що вона його мати. Б Залишила хату сина і вирушила у мандри. В Вирішила присвятити останні роки життя службі Богові. Г Утопилася з горя.
В. Маяковский вошёл в истории русской литературы ХХ века как поэт-новатор. Он внёс много нового и в содержание, и в форму стиха.
Если рассматривать содержание, то Маяковский освоил новые темы революции, гражданской войны, социалистического строительства, причём в таком аспекте. Который был характерен только для него. Это выразилось в соединении лирического и сатирического взгляда на действительность.
Особенно ярко новаторство Маяковского проявилось в форме. Поэт создавал новые слова, смело вводил их в свои стихи. Неологизмы усиливали экспрессивность поэзии: «змея двухметроворостая», «планов громадьё», «краснокожая паспортина» и т.д., поэтому их называют экспрессивно-оценочными авторскими неологизмами.
Маяковский использовал приёмы ораторской и разговорной речи: «Послушайте! Если звёзды зажигаются, значит это кому-то нужно?», «Читайте, завидуйте – я гражданин Советского Союза!»
Особое значение в поэзии Маяковского имеют ритм и интонация, которые легли в основу системы его стиха. Сам поэт в статье «Как делать стихи» объяснил особенности своей системы. Для него важными в стихе являются ритм, интонация, паузы. Стих Маяковского так и называется – интонационно-тонический. Поэт ставил самое важное в смысловом отношении слово в конец строки и обязательно подбирал к нему рифму. Это слово, таким образом, выделялось дважды – интонацией, логически и созвучием с другим важным словом, т.е. смысловым ударением. Чтобы дать возможность читателю почувствовать собственную интонацию, Маяковский графически стал разделять строки паузами. Так и образовалась известная «лесенка»
Новаторство Маяковского связано не только с системой стиха. Особое значение имеет характер образности поэзии Маяковского.
И хранить мы его должны не только для себя, ныне живущих, но и для будущих поколений. И не только в память о жертвах Великой Отечественной, но и обо всех поколениях наших предков. Ведь язык создавался не одно и не два столетия.
Народ жив, пока жива его культура, пока есть люди, для которых она родная. Давайте ценить это сокровище - нашу культуру!