Мій улюблений літературний герой — Олесь з оповідання Григора Тютюнника «Дивак». Цей персонаж подобається мені своєю справжністю. Що я маю на увазі? Олесь не падав з неба, як Хлопчик-зірка чи інші вигадані герої фантастичних творів. Він є звичайним хлопчиком, який живе в українському селі й навчається в сільській школі. Щоправда, в реальному житті дуже мало таких людей, як Олесь. Він дуже любить і цінить красу природи. А його рідний дід Прокіп — протилежність своєму онукові. Людей, схожих на діда Прокопа, дуже багато, таких не треба навіть шукати. Оскільки дітей та дорослих, що цінують природу, як Олесь, практично немає, усі в селі його вважають диваком, у тому числі і дід Прокіп. Сам хлопчик не розуміє, чому на нього так кажуть, адже він ще малий.
Коли я читаю про Олеся, то уявляю на його місці себе. Мене теж захоплює краса природи, тому я намагаюся дбайливо до неї ставитися. Мене обурює, коли після пікніка відпочивальники залишають непогашеним багаття або не забирають з собою сміття. Я не уявляю собі, як можна рубати дерева, не кажучи вже про те, щоб стріляти в звірів чи птахів. Це жорстоко, адже їм так само боляче, як і людям.
Чому для сучасної людини любов до природи перестала бути нормою і викликає подив?! Коли дитина цілиться з рогатки в горобця, це нікого не шокує. А хлопчик, який бродить серед вкритих снігом дерев гає за дятлом, виводить пальчиком на снігу малюнки і захоплюється чарівністю зимового лісу, здається всім дивним…
Які ще риси характеру сподобалися мені в Олесеві? Напевно, впертість, уміння відстоювати свою точку зору. Це помітно, коли він сперечався з вчителькою на уроці малювання. Розповідь про цей випадок вказує на талант хлопчика в живопису і свідчить про те, що він здатний не тільки милуватися природою, а й зображувати її на папері.
Мене вразив епізод твору, де місцевий розбишака Федько Тойкало пригостив Олеся пирогом з м’ясом, а той хотів йому віддячити. Олесь навіть забув, що Федько його образив та боляче вдарив під око. Така поведінка дозволяє зробити висновок, що Олесь незлопам’ятний і вдячний. Він міг би стати щирим, вірним другом, але поки що не знайшов серед однолітків споріднену душу.
Бути таким, як Олесь, досить важко, адже він відрізняється від інших дітей і для всіх є ізгоєм. Проте, я дуже хочу бути на нього схожим. Більш за все мені подобаються в ньому такі риси характеру, як доброта, людяність, співчутливість та небайдужість. Це найголовніше, що має бути в кожній людині.
Отже, незважаючи на те, що всі на Олеся кажуть «дивак», його образ припав мені до душі, тому це мій улюблений літературний герой
Действие происходит во время Гражданской войны в Америке. Пятеро смельчаков бегут на воздушном шаре из осажденного города и оказываются из-за бури на необитаемом острове. Среди них инженер, моряк, журналист, мальчик и слуга. Потерпевшие аварию не унывают, добывают огонь, делают инструменты и посуду, определяют свое местоположение. Они оборудуют пашню, жилье, огород, строят яхту, уходят на соседний остров, откуда привозят одичавшего моряка. Везде их сопровождает таинственная На острове действует загадочная сила. Только, когда на остров нападают пираты и мальчика ранят эта сила явно себя обнаруживает: к постели больного доставляется лекарство. Наконец, хозяин острова явил себя колонистам. Принц, названный капитаном Немо остановился в подводных пространствах Таинственного острова на своей лодке Наутилус. Капитан Немо был стар и болен. Вскоре он умер. Но и острову оставалось недолго. Остров взорвался в результате вулканической деятельности. Американцы вновь очутились на грани смерти. Но их подобрал корабль. Они уехали в Америку и основали там усадьбу в память об острове.
Коли я читаю про Олеся, то уявляю на його місці себе. Мене теж захоплює краса природи, тому я намагаюся дбайливо до неї ставитися. Мене обурює, коли після пікніка відпочивальники залишають непогашеним багаття або не забирають з собою сміття. Я не уявляю собі, як можна рубати дерева, не кажучи вже про те, щоб стріляти в звірів чи птахів. Це жорстоко, адже їм так само боляче, як і людям.
Чому для сучасної людини любов до природи перестала бути нормою і викликає подив?! Коли дитина цілиться з рогатки в горобця, це нікого не шокує. А хлопчик, який бродить серед вкритих снігом дерев гає за дятлом, виводить пальчиком на снігу малюнки і захоплюється чарівністю зимового лісу, здається всім дивним…
Які ще риси характеру сподобалися мені в Олесеві? Напевно, впертість, уміння відстоювати свою точку зору. Це помітно, коли він сперечався з вчителькою на уроці малювання. Розповідь про цей випадок вказує на талант хлопчика в живопису і свідчить про те, що він здатний не тільки милуватися природою, а й зображувати її на папері.
Мене вразив епізод твору, де місцевий розбишака Федько Тойкало пригостив Олеся пирогом з м’ясом, а той хотів йому віддячити. Олесь навіть забув, що Федько його образив та боляче вдарив під око. Така поведінка дозволяє зробити висновок, що Олесь незлопам’ятний і вдячний. Він міг би стати щирим, вірним другом, але поки що не знайшов серед однолітків споріднену душу.
Бути таким, як Олесь, досить важко, адже він відрізняється від інших дітей і для всіх є ізгоєм. Проте, я дуже хочу бути на нього схожим. Більш за все мені подобаються в ньому такі риси характеру, як доброта, людяність, співчутливість та небайдужість. Це найголовніше, що має бути в кожній людині.
Отже, незважаючи на те, що всі на Олеся кажуть «дивак», його образ припав мені до душі, тому це мій улюблений літературний герой
Действие происходит во время Гражданской войны в Америке. Пятеро смельчаков бегут на воздушном шаре из осажденного города и оказываются из-за бури на необитаемом острове. Среди них инженер, моряк, журналист, мальчик и слуга. Потерпевшие аварию не унывают, добывают огонь, делают инструменты и посуду, определяют свое местоположение. Они оборудуют пашню, жилье, огород, строят яхту, уходят на соседний остров, откуда привозят одичавшего моряка. Везде их сопровождает таинственная На острове действует загадочная сила. Только, когда на остров нападают пираты и мальчика ранят эта сила явно себя обнаруживает: к постели больного доставляется лекарство. Наконец, хозяин острова явил себя колонистам. Принц, названный капитаном Немо остановился в подводных пространствах Таинственного острова на своей лодке Наутилус. Капитан Немо был стар и болен. Вскоре он умер. Но и острову оставалось недолго. Остров взорвался в результате вулканической деятельности. Американцы вновь очутились на грани смерти. Но их подобрал корабль. Они уехали в Америку и основали там усадьбу в память об острове.