Митько та Сергій — два друга-п’ятикласника, які стали героями повісті «Митькозавр з Юрківки, або Химера лісового озера». Винахідливі друзі, отримавши на літо завдання від «улюбленої ботанічки» зібрати колекцію комах, вмовляють своїх батьків відпустити їх у село до Митькової бабусі на усе літо. Сергійкові батьки категорично проти, бо знають, що ці двоє друзів — страшенна вибухова сила, але піддавшись вагомим аргументам про двійки за незібрану колекцію та «передчасне старіння наших організмів», нарешті здаються. ніщо не може надовго зіпсувати настрій Митьку та Сергію, вони розуміють головне: час не минув марно. Вони за цей час дізналися стільки цікавого, що Васькові навіть не снилося. Митько та Сергій — найкращі друзі та однодумці, які завжди сповнені сил для нових відкриттів.
Судя по названию стихотворения “Голуби” (рис.2) мы понимаем что, речь пойдет о «диких и одомашненных птицах, преимущественно с серовато-голубым или белым оперением и большим зобом». [1.137] Так в Толковом словаре С.И. Ожегова объясняется слово «голуби», но, даже учитывая то, что определение слова знакомо каждому и название стихотворения состоит из одного существительного, художественное содержание слишком размыто, чтобы строить предположения. Поэтому, чтобы понять, что хотел сказать автор, называя свое произведение именно так, нужно прочитать все стихотворение.«Я стоял на вершине пологого холма; передо мною — то золотым, то посеребренным морем — раскинулась и пестрела спелая рожь. Но не бегало зыби по этому морю; не струился душный воздух: назревала гроза великая.»Стихотворение начинается с описания природы перед грозой. И это описания передает чувство тоски и тревоги, а так же единение человека с природой, восхищение ее красками и просторами. «Около меня солнце еще светило — горячо и тускло; но там, за рожью, не слишком далеко, темно-синяя туча лежала грузной громадой на целой половине небосклона. Всё притаилось... всё изнывало под зловещим блеском последних солнечных лучей.Не слыхать, не видать ни одной птицы; попрятались даже воробьи. Только где-то вблизи упорно шептал и хлопал одинокий крупный лист лопуха. Как сильно пахнет полынь на межах! Я глядел на синюю громаду... и смутно было на душе. Ну скорей же, скорей! — думалось мне, — сверкни, золотая змейка, дрогни, гром! двинься, покатись, пролейся, злая туча, прекрати тоскливое томленье!Но туча не двигалась. Она по-прежнему давила безмолвную землю... и только словно пухла да темнела.» Обратим внимание на то, насколько природа близка душевным переживаниям автора. Настроение Тургенева можно понять, читая о поведении природы: «душный воздух» (душный - тяжелый для дыхания) [1.184] , «солнце светило горячо и тускло» (горячий - имеющий высокую температуру, тусклый - безжизненный, невыразительный) [1.141] , «все изнывало» (изнывать - мучить, изнурять) [1.241] , все это как бы давит, гнетет и оставляет за собой лишь печаль, тоску и ничего, кроме дискомфорта не приносит. Но чувства автора не столь монотонны, ведь по его словам он чувствовал изменения: «назревала гроза великая» (рис.3). По словарю С.И. Ожегова, гроза – это бурное ненастье с дождем, громом и молниями [1.146] . И, видимо, помимо затишья в душе писателя назревала буря. В сердце Тургенева та же непогода, тоска по родине, по близким и родным. Все эти чувства громоздятся одно на другое, и назревает «гроза».
Митько та Сергій — два друга-п’ятикласника, які стали героями повісті «Митькозавр з Юрківки, або Химера лісового озера». Винахідливі друзі, отримавши на літо завдання від «улюбленої ботанічки» зібрати колекцію комах, вмовляють своїх батьків відпустити їх у село до Митькової бабусі на усе літо. Сергійкові батьки категорично проти, бо знають, що ці двоє друзів — страшенна вибухова сила, але піддавшись вагомим аргументам про двійки за незібрану колекцію та «передчасне старіння наших організмів», нарешті здаються. ніщо не може надовго зіпсувати настрій Митьку та Сергію, вони розуміють головне: час не минув марно. Вони за цей час дізналися стільки цікавого, що Васькові навіть не снилося. Митько та Сергій — найкращі друзі та однодумці, які завжди сповнені сил для нових відкриттів.
Объяснение: