Захоплива героїко-романтична повість А. Чайковського "За сестрою" розповідає про страшні напади татар на українські землі, про те, як брат вирушив на пошуки сестри, що потрапила в полон. Павлусеві довелося виявити велику сміливість, витримку, кмітливість, щоб потрапити в Крим і знайти б урятувати сестру. У які б скрут ні обставини не потрапляв хлопець, він ніколи не втрачав почуття людської гідності, не зраджував християнської віри. Це до йому вистояти й досягнути мети, незважаючи на його молодий вік. Це смусило мене замислитись над тим ,що у нашому сучасному житті не так багато таких людей,хлопчиків,як Павлусь... Ця повість вчить нас бути мужніми,сміливими та завжди бути відповідальним
строчки, которые отражают «горькие утраты и невзгоды» войны,
Я убит подо Ржевом,
Летом горького года /Я убит.
Фронт горел, не стихая
Этот месяц был страшен
Летом, в сорок втором, /Я зарыт без могилы.
в заволжской дали \Спешно рыли окопы, \И с боями дошли \До предела Европы.
«ощущение ясно осознанной цели» ,
И у мертвых, безгласных,
Есть отрада одна:
Мы за родину пали,
Но она
недаром боролись / Мы за родину-мать.
Ведь Берлин, если помните, \Назван был под Москвой.
за дело святое, \За Советскую власть
«товарищеское единство»
Братья, может быть, вы /И не Дон потеряли, \И в тылу у Москвы \За нее умирали.
Может быть, побратимы, \И Смоленск уже взят?
О, товарищи верные, \Лишь тогда б на воине \Ваше счастье безмерное \ Вы постигли вполне.
Братья, в этой войне \Мы различья не знали: \Те, что живы, что пали, — \Были мы наравне.