Что такое дружба? Это радость! Огромная радость от общения! Радость от того, что рядом есть близкий тебе человек, который советом, всегда выслушает и непременно поддержит во всем. Только ему можно полностью довериться. Только от него можно без обиды выслушать критику в свой адрес. Настоящая дружба, как и настоящая любовь, явление достаточно редкое. Но если она все же есть, то надо ее беречь, как зеницу ока. Ведь, теряя друга, мы теряем частицу себя. И всегда надо помнить, что потерять его легко, а вот найти безумно трудно. И чем старше мы становимся, тем труднее. Дружбу надо растить, как хрупкий и нежный цветок. «Поливать» мыслями о друге, «удобрять» достойными поступками. Каким должен быть друг? Верным! Терпеливым! Добрым! Да, именно таким! Ведь он же Друг! Друг пройдет проверку и временем, и обстоятельствами. И с годами настоящая дружба становится только крепче. Дружба не может быть односторонней, иначе никакая это уже не дружба. Все общее, все вместе! Всегда и всюду! Друзей не может быть много, один, быть может, два или три за всю жизнь. А остальные десятки и сотни ‒ это просто приятели, товарищи, знакомые. Да, хорошие, приятные, замечательные, но это не друзья. сочинение про дружбуИ у меня есть друг! А значит я счастливый человек. Значит я не один. И он тоже. А вместе ‒ море по колено, вместе мы решим любые проблемы, и не будут страшны нам никакие трудности и невзгоды. Ведь мы же друзья!
Конрад – головний герой повісті Крістіне Нестлінгер. Це штучно створений семирічний хлопчик, який зазнає неймовірних пригод, перш ніж пристосовується до навколишньої дійсності. Конрад – «дитина – унікум», адже в ньому закладена генетична програма бездоганного хлопчика,про якого мріють кожні батьки. Він і добрий, і чемний, і слухняний.
Егон говорив: «Такого чудового хлопця я зроду не бачив! Якби всі діти були такі, я б давно завів собі сина чи дочку! Такий вихований, ласкавий, гречний, чемний семирічний хлопчик – просто скарб!»
Надто самостійний, серйозний, проте «штучний» хлопчик Конрад, потрапивши в реальне життя, не лише сам вчиться жити в суспільстві, а й навчає дорослих бачити дитячі проблеми, розуміти мотиви їхніх учинків, упорядковувати власне життя, щоб бути дітям достойним прикладом.
Конрад не знає, що можна насолоджуватися красою, тому що його цього не навчали на фабриці. Цього він вчиться від Берти.
Конрад мав бути добре підготовленим до «ідеального» життя. Але такі знання майже не допомагають йому адаптуватися в дитячому середовищі, а його «ідеальна» поведінка навіть не дозволяє потоваришувати з дітьми. Сусідська дівчинка Кіті (не завжди чемна й не завжди говорить правду) допомагає Конраду подолати власну «запрограмовану ідеальність» і стати «нормальною» дитиною.
Коли на фабриці зрозуміли, що Конрада помилково відправили не за тією адресою й хотіли повернути назад, пані Бартолотті, Еґон і Кіті доклали всіх зусиль, щоб він залишився. Та й сам Конрад так кардинально змінився, що люди в блакитному вбранні самі відмовилися забирати його на свою «ідеальну» фабрику.
Что такое дружба? Это радость! Огромная радость от общения! Радость от того, что рядом есть близкий тебе человек, который советом, всегда выслушает и непременно поддержит во всем. Только ему можно полностью довериться. Только от него можно без обиды выслушать критику в свой адрес. Настоящая дружба, как и настоящая любовь, явление достаточно редкое. Но если она все же есть, то надо ее беречь, как зеницу ока. Ведь, теряя друга, мы теряем частицу себя. И всегда надо помнить, что потерять его легко, а вот найти безумно трудно. И чем старше мы становимся, тем труднее. Дружбу надо растить, как хрупкий и нежный цветок. «Поливать» мыслями о друге, «удобрять» достойными поступками. Каким должен быть друг? Верным! Терпеливым! Добрым! Да, именно таким! Ведь он же Друг! Друг пройдет проверку и временем, и обстоятельствами. И с годами настоящая дружба становится только крепче. Дружба не может быть односторонней, иначе никакая это уже не дружба. Все общее, все вместе! Всегда и всюду! Друзей не может быть много, один, быть может, два или три за всю жизнь. А остальные десятки и сотни ‒ это просто приятели, товарищи, знакомые. Да, хорошие, приятные, замечательные, но это не друзья. сочинение про дружбуИ у меня есть друг! А значит я счастливый человек. Значит я не один. И он тоже. А вместе ‒ море по колено, вместе мы решим любые проблемы, и не будут страшны нам никакие трудности и невзгоды. Ведь мы же друзья!
Объяснение:
Конрад – головний герой повісті Крістіне Нестлінгер. Це штучно створений семирічний хлопчик, який зазнає неймовірних пригод, перш ніж пристосовується до навколишньої дійсності. Конрад – «дитина – унікум», адже в ньому закладена генетична програма бездоганного хлопчика,про якого мріють кожні батьки. Він і добрий, і чемний, і слухняний.
Егон говорив: «Такого чудового хлопця я зроду не бачив! Якби всі діти були такі, я б давно завів собі сина чи дочку! Такий вихований, ласкавий, гречний, чемний семирічний хлопчик – просто скарб!»
Надто самостійний, серйозний, проте «штучний» хлопчик Конрад, потрапивши в реальне життя, не лише сам вчиться жити в суспільстві, а й навчає дорослих бачити дитячі проблеми, розуміти мотиви їхніх учинків, упорядковувати власне життя, щоб бути дітям достойним прикладом.
Конрад не знає, що можна насолоджуватися красою, тому що його цього не навчали на фабриці. Цього він вчиться від Берти.
Конрад мав бути добре підготовленим до «ідеального» життя. Але такі знання майже не допомагають йому адаптуватися в дитячому середовищі, а його «ідеальна» поведінка навіть не дозволяє потоваришувати з дітьми. Сусідська дівчинка Кіті (не завжди чемна й не завжди говорить правду) допомагає Конраду подолати власну «запрограмовану ідеальність» і стати «нормальною» дитиною.
Коли на фабриці зрозуміли, що Конрада помилково відправили не за тією адресою й хотіли повернути назад, пані Бартолотті, Еґон і Кіті доклали всіх зусиль, щоб він залишився. Та й сам Конрад так кардинально змінився, що люди в блакитному вбранні самі відмовилися забирати його на свою «ідеальну» фабрику.