Troe-Tac 1
Как-то в детстве отец взял меня с собой на сенокос. На всю жизнь я
запомнил этот светлый майский день.
Степь отливала лазурью. То цвели васильки вперемежку с незабуд-
ками. Пламенели от края до края маки.
Из балки доносился «бой» перепела. Чёткий, требовательный, ров-
ный. Пахнет скошенным сеном, цветами, чабрецом. Отец водит косой
широко, ровно. Я иду вслед за отцом, любуясь его работой. Весь день
отец косил густую, податливую траву, ая ходил вслед за ним, подносил
ему воду в старом закопчённом чайнике, смотрел, как он жадно пил её
крупными глотками.
Вечером отец растеплил костёр, и мы долго пили с ним чай, заварен-
ный им какой-то травой такого аромата и вкуса, какого я больше ни-
когда не пил. Спать мы с отцом легли под копной пахучего сена. После
знойного дня на землю спустилась вечерняя прохлада.
Отец долго рассказывал мне сказки про Конька-горбунка, хитрую
лису и ворону, про звёзды, которые золотой россыпью светились на небе.

У ХІХ ст. українські землі знаходилися у складі двох імперій – Російської й Австрійської. У складі Росії було створено дев’ять губерній: Харківська, Чернігівська, Полтавська, Київська, Подільська, Волинська, Катеринославська, Херсонська, Таврійська. На них проживало понад 8 млн. людей, здебільшого українців і росіян. Східна Галичина, Північна Буковина, Закарпаття були у складі Австрійської імперії Габсбургів. Чисельність населення зазначених регіонів дорівнювала 3,5 млн. людей. За національним складом це були українці (русини), поляки, мадяри, валахи (молдавани). Соціально-економічне становище українців, особливо селян у обох імперіях було економічно важким, але суттєво відрізнялося. Для австрійців і поляків українці були чужими за культурою вірою і звичаями, їх слід було онімечити та полонізувати. У Росії кріпосницький гніт мало чим відрізнявся від рабства, але українці тут вважалися руськими, частиною єдиного народу.

Аналіз твору

Рід літератури: лірика.

Вид лірики: громадянська.

Тема твору: оспівування свободи як найвищої цінності; возвеличення Б. Хмельницького як “отця вольності”.

Віршовий розмір: дактиль.

Розберімо вірш Г. Сковороди за художніми засобами.

De Libertate*

Що є свобода? Добро в ній якеє?

Кажуть, неначе воно золотеє? – – риторичні питання

Ні ж бо, не злотне: зрівнявши все злото,

Проти свободи воно лиш болото. – – антитеза

О, якби в дурні мені не пошитись,

Щоб без свободи не міг я лишитись.

Слава навіки буде з тобою,

Вольності отче, Богдане-герою! – риторичне звертання

*Про свободу (лат.).