Сковорода був видатним філософом-гуманістом. Його творчість починаючи з циклу "Сад божественних пісень", пройнята ідеєю людської рівності; критикою паразитизму експлуататорських класів, любов'ю до "людей праці", полум'яним патріотизмом.
Високі моральні якості людини виявляються у добрих вчинках. А добрі вчинки - в мудрості, бо й сама мудрість є джерелом усіх доброчесностей.
Тому збірка "Сад божественних пісень" є своєрідним ліричним щоденником, в якому відбилися життєві події, роздуми, ліричний настрій їх автора. Мислитель добре розумів убогість і станову обмеженість панівної феодальної моралі, бачив, що істини феодалізму є бар'єром на шляху розвитку людини, її природних здібностей і талантів.
Г. Сковорода дійшов висновку, що щастя треба шукати в нас самих. Усякий мусить пізнати свою натуру, свої нахили. І щастя можна придбати, будуючи життя на вічному, а не на тлінному.
Український мислитель у збірці багато уваги зосередив на думці, що людина повинна бути вільною, щоб реалізувати свої можливості. Свобода - це вищий дар і благо людини, вони притаманні їй самій за самою природою речей, але через злу волю відняті в неї гнобителями та експлуататорами.
Сам Сковорода свободу називав "головною мірою" у своєму житті; вважав це основною метою, до якої повинні прагнути трудящі люди. Бо кожен мусить бути гідним свого справжнього призначення - творити своє власне і загальне щастя.
АХИЛЛЕСОВА ПЯТА Вы знаете откуда пошло выражение «ахиллесова пята»? Величайший герой Древней Греции, легендарный Ахилл, был, как рассказывает предание, сыном морской богини Фетиды и простого смертной Пелея. Когда он родился, прорицатель сказал, что будет он могуч, как боги, но смертен, как его отец. Предсказатель говорил также, что велики будут подвиги Ахилла, но не вернётся он живым из под стен Трои, погибнет в цвете лет, пораженный стрелой. Знала это предсказание богиня Фетида. Всеми силами старалась она предотвратить грозную судьбу. Когда Ахилл был еще младенцем, она погружала его в воды священной реки Стикс, но, окуная мальчика, мать держала его за пятку, и Стикс не коснулся ее своей струёй. Она натирала его тело амброзией и держала в огне, чтобы сделать неуязвимым и дать ему бессмертие. Много подвигов совершил Ахилл, даже разгневал бога Аполлона, грозя ему, что поразит его своим копьем. Тогда Аполлон, покрывшись облаком, никому не видимый, направил свою стрелу в Ахилла. И поразила стрела бога Ахилла в пятку. Смертельной оказалась эта рана, и умер герой. Отсюда и пошло выражение « ахиллесова пята », которое служит для обозначения слабого, уязвимого места у человека. Моя «ахиллесова пята» — компьютер. Если я играю в компьютерные игры, у меня новая игровая программа, то забываю обо всем: что нужно учить уроки, забрать белье из химчистки, выгулять собаку, позвонить другу… Но я всегда говорю, что моя «ахиллесова пята» — мое хобби.
Високі моральні якості людини виявляються у добрих вчинках. А добрі вчинки - в мудрості, бо й сама мудрість є джерелом усіх доброчесностей.
Тому збірка "Сад божественних пісень" є своєрідним ліричним щоденником, в якому відбилися життєві події, роздуми, ліричний настрій їх автора. Мислитель добре розумів убогість і станову обмеженість панівної феодальної моралі, бачив, що істини феодалізму є бар'єром на шляху розвитку людини, її природних здібностей і талантів.
Г. Сковорода дійшов висновку, що щастя треба шукати в нас самих. Усякий мусить пізнати свою натуру, свої нахили. І щастя можна придбати, будуючи життя на вічному, а не на тлінному.
Український мислитель у збірці багато уваги зосередив на думці, що людина повинна бути вільною, щоб реалізувати свої можливості. Свобода - це вищий дар і благо людини, вони притаманні їй самій за самою природою речей, але через злу волю відняті в неї гнобителями та експлуататорами.
Сам Сковорода свободу називав "головною мірою" у своєму житті; вважав це основною метою, до якої повинні прагнути трудящі люди. Бо кожен мусить бути гідним свого справжнього призначення - творити своє власне і загальне щастя.