В
Все
М
Математика
О
ОБЖ
У
Українська мова
Х
Химия
Д
Другие предметы
Н
Немецкий язык
Б
Беларуская мова
М
Музыка
Э
Экономика
Ф
Физика
Б
Биология
О
Окружающий мир
У
Українська література
Р
Русский язык
Ф
Французский язык
П
Психология
О
Обществознание
А
Алгебра
М
МХК
Г
География
И
Информатика
П
Право
А
Английский язык
Г
Геометрия
Қ
Қазақ тiлi
Л
Литература
И
История
fjjjfg
fjjjfg
15.08.2021 04:10 •  Литература

твір на тему моє ставлення до проблеми збереження своїх коренів небезпеки їхньої утрати

Показать ответ
Ответ:
arzunurieva
arzunurieva
13.08.2021 00:29

Чим був цікавий для мене роман Р.Л. Стівенсона «Острів скарбів»

Можна з упевненістю говорити, що кожен літературний твір, роман є цікавим з якихось певних і неповторних причин. У кожної людини є улюблені книги, в цьому немає нічого дивного. Втім, слід розуміти, що, крім особистих вподобань, окремо можна виділити класичні твори, які подобаються практично всім без винятку. Одним з таких творів є роман Стівенсона «Острів скарбів». Мені, як і багатьом іншим людям, цей роман надзвичайно сподобався і запам’ятався. Насамперед тому, що він вкрай цікавий і переповнений безліччю дуже цікавих подій. Що ж стало настільки цікавим особисто для мене?

По-перше, такий непідробний інтерес викликав сам сюжет роману. Він вкрай непередбачуваний. Від самого початку і до кінця автор дивує читачів дивовижними і ніким не прогнозованими подіями. На самому початку ми бачимо безліч цікавих образів, роман чіпляє вже з перших рядків, коли розповідається про загадкову історію Біллі Бонса. Потім, вже в розвиток роману, нам разом з героями твору належить відправитися в справжнісіньку дивовижну подорож, а саме – за скарбами на острів.

По ходу мандрівки стає зрозуміло, що екіпаж корабля, який здавався єдиним, насправді не такий однозначний – одна з його частин хоче зрадити і обдурити іншу. Відповідно, в певний момент розгорається конфлікт, стежити за яким теж надзвичайно цікаво. По мірі розвитку роману події змінюються дуже швидко, неможливо передбачити, що ж буде далі. І ось, вже в кінці, коли здається, що позитивні герої програють і загинуть, все знову перевертається з голови на ноги, і позитивні герої все-таки перемагають. Це мені теж дуже сподобалося, бо стало зайвим підтвердженням того, що справедливість, як не крути, а все ж рано чи пізно торжествує.

Цей роман став цікавим для мене завдяки безлічі своїх особливостей і характеристик. Але, думаю, найцікавіше в ньому – це та захопливість, з якою автор передавав події. Роман просто не дає від себе відірватися. Як тільки ти починаєш думати, що все далі за сюжетом ясно і зрозуміло, він дає тобі новий виток розвитку, який робить все набагато цікавішим і захоплює читача дужче. Я дуже радий, що мені вдалося прочитати цей роман. Він став для мене напрочуд цікавим і захоплюючим. Крім того, мені вдалося дізнатися багато нового з того історичного часу, який він описував. На закінчення я можу сказати, що цей твір став одним з моїх улюблених.

0,0(0 оценок)
Ответ:
lipun2004
lipun2004
07.01.2022 00:54

Стихотворение представляет собой необыкновенно искренний лирический монолог. Его можно назвать красивой элегией, наполненной философскими раз­мышлениями. В нём можно увидеть все характерные для творчества Сергея Есенина черты: откровенность, задушевность, эмоциональность, музыкальность.

Начинается стихотворение с пейзажной зарисовки. В осенней картине всё подчинено грусти: увядает природа, печально улетают на чужбину журавли. Такое состояние природы заставляет лирического героя думать о своей жизни, о днях — о «юности весёлой», к которой уже нет возврата.

Поэт использует приём художественного парал­лелизма: как рябиновый костёр не может никого согреть, так и отпылавшая, опустошённая душа лирического героя не может дать никому ни тепла, ни радости. Как «дерево роняет тихо листья», так и лирический герой «роняет грустные слова». Он ощущает себя неотъемлемой частью природы. У него есть повод для печали: «Не обгорят рябиновые кисти, / От желтизны не пропадёт трава», в природе будет обновление, и всё повторится сначала, а свою жизнь человек повторить не сможет. И читатель по­нимает, отчего эта боль и печаль — на самом деле и лирическому герою, и каждому из нас невыносимо жаль и «души сиреневую цветь», и «лет, растрачен­ных напрасно».

0,0(0 оценок)
Популярные вопросы: Литература
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота