Проблема добра i зла, природи i сутi добра i зла — вiчна проблема, яка завжди хвилювала поетiв i мислителiв, серед яких був i Вольтер — видатний французький мислитель i майстер слова. Комедiя Простак- один з найдраматичнiших творiв письменника, в якому вiн зобразив конфлiкт мiж сином природи та цивiлiзованим суспiльством i одночасно вирiшує питання про те, хто є носiєм добра на цьому свiтi i чи можливим є мале зло в iм'я великого блага. Молодий європеєць, який вирiс серед iндiанського племенi гуронiв, повертається до Францiï. Простак, чесний i прямий, вiдкритий у своïх думка х герой стикається з несправедливiстю, цинiзмом цивiлiзованого свiту. Хоча дiя Простодушного вiднесена до епохи Людовика XIV, Вольтер засуджує феодальнi порядки в цiлому. Його герой — природна людина, не зiпсована цивiлiзацiєю. Вiн багато чого сприймає буквально, не знаючи про численнi умовностi цивiлiзованого суспiльства, i тому нерiдко потрапляє в комiчнi ситуацiï. У цiй повiстi є любовна iнтрига — герой закохується в мадемуазель де Сент-Iв, дещо наïвноï, недалекоï провiнцiалки, але яка щиро кохає його i готова на самовiдданий вчинок. Переживання героïв розкриваються у зiткненнi з французькою дiйснiстю. Герой хоче боротися за своє щастя, але стикається з ще бiльшим злом сус-,. пiльства. Простак вiдбиває напад ворожоï ескадри на французький бер i поспiшає до Парижа, щоб отримати винагороду за досконалий подвиг, але змiсть подяки за мужнiсть i самовiддане служiння королевi на Гурона чекає ешафот. Герой у вiдчаï дивиться крiзь тюремнi грати на прекраснi i далекi зiрки, я сяють у безмежному просторi Всесвiту й усвiдомлює, що носiями добра на цьо свiтi є люди природи. Гурона дивують жорстокiсть i зло, що панують у свiтi. У Простодушному поставлене питання про першопричини зла, одна з якii корiниться в самому соцiумi. У реальних суспiльних умовах зло стає неминчим i закономiрним. У державi, заснованiй на нерiвностi, iндивiдуальна осо неминуче виявляється беззахисною перед багатоступеневою бюрократичн системою, представники якоï щиро дбають про iнтереси краïни, але безжально зневажають iнтереси окремоï людини, якоï просто не беруть у розрахунок. ‘. зультат такого зiткнення очевидний, тому повiсть закiнчується трагічно. Тримай,і постав "дякую" :))
яка завжди хвилювала поетiв i мислителiв, серед яких був i Вольтер
— видатний французький мислитель i майстер слова. Комедiя Простак-
один з найдраматичнiших творiв письменника, в якому вiн зобразив
конфлiкт мiж сином природи та цивiлiзованим суспiльством i одночасно
вирiшує питання про те, хто є носiєм добра на цьому
свiтi i чи можливим є мале зло в iм'я великого блага.
Молодий європеєць, який вирiс серед iндiанського племенi
гуронiв, повертається до Францiï. Простак, чесний i прямий,
вiдкритий у своïх думка х герой стикається з
несправедливiстю, цинiзмом цивiлiзованого свiту. Хоча дiя Простодушного
вiднесена до епохи Людовика XIV, Вольтер засуджує феодальнi
порядки в цiлому. Його герой — природна людина, не зiпсована
цивiлiзацiєю. Вiн багато чого сприймає буквально, не знаючи
про численнi умовностi цивiлiзованого суспiльства, i тому нерiдко
потрапляє в комiчнi ситуацiï. У цiй повiстi є любовна
iнтрига — герой закохується в мадемуазель де Сент-Iв, дещо
наïвноï, недалекоï провiнцiалки, але яка щиро кохає
його i готова на самовiдданий вчинок. Переживання героïв
розкриваються у зiткненнi з французькою дiйснiстю.
Герой хоче боротися за своє щастя, але стикається з ще
бiльшим злом сус-,. пiльства. Простак вiдбиває напад ворожоï
ескадри на французький бер i поспiшає до Парижа, щоб отримати
винагороду за досконалий подвиг, але змiсть подяки за мужнiсть i
самовiддане служiння королевi на Гурона чекає ешафот. Герой у
вiдчаï дивиться крiзь тюремнi грати на прекраснi i далекi зiрки, я
сяють у безмежному просторi Всесвiту й усвiдомлює, що носiями
добра на цьо свiтi є люди природи. Гурона дивують жорстокiсть i
зло, що панують у свiтi.
У Простодушному поставлене питання про першопричини зла, одна з якii
корiниться в самому соцiумi. У реальних суспiльних умовах зло стає
неминчим i закономiрним. У державi, заснованiй на нерiвностi,
iндивiдуальна осо неминуче виявляється беззахисною перед
багатоступеневою бюрократичн системою, представники якоï щиро
дбають про iнтереси краïни, але безжально зневажають iнтереси
окремоï людини, якоï просто не беруть у розрахунок. ‘.
зультат такого зiткнення очевидний, тому повiсть закiнчується
трагічно.
Тримай,і постав "дякую" :))