Почати варто з думки про те, що в Ліни Костенко нема плакатних патріотичних віршів, нема гасел, не часто вживається навіть слово «Україна». І в той же час у підтексті майже кожна поезія цієї авторки є високодуховною і патріотичною. В.Базилевський з цього приводу підкреслює: «Ліна Костенко з тих поетів, які здатні крізь вселюдське бачити національне, а крізь національне прозирати вселюдське, її сюжети завжди мають другий вимір і вже цим рішуче спростовують погляд на історію як на іконостас» [39, 6]. Це стосується і віршів про відомих митців, історичних осіб, і поезій, де яскраво проявляється громадянська позиція Ліни Костенко як виразника опозиції існуючому тоталітарному режимові. Щоб проілюструвати перше, пропонуємо уривок з «Циганської музи», де йдеться про страждання поетеси Папуші, яку зневажає табір, бо серед циганів не може бути поеток, це ганьба для роду. Ніби вірш про трагедію окремого митця і окремого народу, — а виявляється, не тільки циганки і не тільки її одноплемінників стосуються слова:
Моя жизнь прекрасна, ведь у меня есть лучший друг, его зовут Яша. Яша - это моя собака, мой питомец, а так же мой лучший друг. С ним я провожу большое количество времени. Мы играем, бегаем и веселимся! Яша Долматинец. Он очень рад что попал в руки такому хозяину! 3 года назад мои родители, подарили мне Яшу. Тогда мне примерно было лет 6, но это не точно.Я так радовался, что моему счастью небыло границ. Сейчас Яше 3 года, он счастливый пес!У него много разной одежды, он любит участвовать в выставках и часто занимает первые и вторые места, у Яши гора разных игрушек и мячей. Я люблю своего питомца, и он тоже меня любит!
Почати варто з думки про те, що в Ліни Костенко нема плакатних патріотичних віршів, нема гасел, не часто вживається навіть слово «Україна». І в той же час у підтексті майже кожна поезія цієї авторки є високодуховною і патріотичною. В.Базилевський з цього приводу підкреслює: «Ліна Костенко з тих поетів, які здатні крізь вселюдське бачити національне, а крізь національне прозирати вселюдське, її сюжети завжди мають другий вимір і вже цим рішуче спростовують погляд на історію як на іконостас» [39, 6]. Це стосується і віршів про відомих митців, історичних осіб, і поезій, де яскраво проявляється громадянська позиція Ліни Костенко як виразника опозиції існуючому тоталітарному режимові. Щоб проілюструвати перше, пропонуємо уривок з «Циганської музи», де йдеться про страждання поетеси Папуші, яку зневажає табір, бо серед циганів не може бути поеток, це ганьба для роду. Ніби вірш про трагедію окремого митця і окремого народу, — а виявляється, не тільки циганки і не тільки її одноплемінників стосуються слова:
Яша - это моя собака, мой питомец, а так же мой лучший друг. С ним я провожу большое количество времени. Мы играем, бегаем и веселимся! Яша Долматинец. Он очень рад что попал в руки такому хозяину!
3 года назад мои родители, подарили мне Яшу. Тогда мне примерно было лет 6, но это не точно.Я так радовался, что моему счастью небыло границ. Сейчас Яше 3 года, он счастливый пес!У него много разной одежды, он любит участвовать в выставках и часто занимает первые и вторые места, у Яши гора разных игрушек и мячей.
Я люблю своего питомца, и он тоже меня любит!
(84слова)