От чацкого тянутся явственные нити к онегину и печорину — их роднит между собой и общий генезис из обедневшего родовитого дворянства, и культурное превосходство над средой, и стремление порвать с ней, тяга в чужие края, уход в экзотику и т. д." (д. благой, статья "грибоедов" в " энциклопедии в 11 томах", том 2, 1929 г.) чацкий, как личность, несравненно выше и умнее онегина и лермонтовского печорина. он искренний и горячий деятель, а те — паразиты, изумительно начертанные великими талантами, как болезненные порождения отжившего века. ими заканчивается их время, а чацкий начинает новый век — и в этом все его значение и весь «ум». и онегин, и печорин оказались неспособны к делу, к активной роли, хотя оба смутно понимали, что около них все истлело. они были даже «озлоблены», носили в себе и «недовольство» и бродили как тени с «тоскующею ленью». но презирая пустоту жизни, праздное барство, они поддавались ему и не подумали ни бороться с ним, ни бежать окончательно. < > оба томились, задыхались в своей среде, и не знали, чего хотеть. онегин пробовал читать, но зевнул и бросил, потому что ему и печорину была знакома одна наука "страсти нежной", а прочему всему они учились "чему-нибудь и как-нибудь" - и им нечего было и печорины - вот представители целого класса, почти породы ловких < > они [онегин и печорин] и новизной идей умели блистать, как новизной костюма, новых духов и прочее. заехав в глушь, онегин поражал всех тем, что к "к ручке не подходит, стаканами, а не рюмками пил красное вино", говорил просто: "да и нет" вместо "да-с и нет-с". он морщится от "брусничной воды", в разочаровании бранит луну "глупой" - и небосклон тоже. он на гривенник нового и, вмешавшись "умно", а не как чацкий "глупо", в любовь ленского и ольги и убив ленского, увез с собой не "мильон", а на "гривенник" же и < > , ни онегин, ни печорин, эти франты, не сделали бы того, что проделал в сенях чацкий. те были слишком дрессированы "в науке страсти нежной", а чацкий отличается и, между прочим, искренностью и простотой, и не умеет и не хочет рисоваться. он не франт, не < > тем чацкому досталось выпить до дна горькую чашу - не найдя ни в ком "сочувствия живого", и уехать, увозя с собой только "мильон терзаний". ни онегин, ни печорин не поступили бы так неумно вообще, в деле любви и сватовства особенно. но зато они уже побледнели и обратились для нас в каменные статуи, а чацкий остается и останется всегда в живых за эту свою "глупость"" (и. гончаров "мильон терзаний", 1871 г.) это была сравнительная характеристика чацкого, онегина и печорина, анализ образов, оценка критиков и пр.
Характеристика Тома Сойєра і Гекльберрі Фінна Том Сойєр і Гек Фін — герої роману Марка Твена.
Умови життя Тома і Гекльберрі. (Обидва — сироти, однак життям Тома опікується тітка Поллі, яка по-своєму любить племінника, хоча з-поміж двох хлопчиків, Тома і Сіда, виділяє слухняного, але підлого Сіда. Вона намагається виховувати Тома суворими методами, змушує його працювати, ходити до церкви та до школи. Гек живе сам і щодня має дбати про їжу та дах над головою, він більш самостійний та серйозний, ніж бешкетник Том.)
Навчання Тома і Гека. (Том навчається у недільній школі, має зубрити тексти з Біблії. Крім того, вдома тітка Поллі контролює його поведінку і вимагає вчиняти правильно, по-християнському. Гек ніде не навчається, йому обтяжливе будь-яке навчання. Тому справжньою школою для Гека стає життя, у якому Гека навчають люди, яких він зустрів, і обставини. Це навчання іноді зовсім небезпечне, та й навчитися на вулиці можна чого завгодно. Наприклад, життя навчило Гека палити, то ж перші радощі свободи для Тома виявилися свободою тютюнопаління, через шо Томові стало дуже погано.) Пригоди як навчання. (Обидва хлопчики дуже цінують вільне життя, однак воно приносить небезпечні пригоди для обох і тільки Марк Твен щоразу рятує своїх героїв. У реальному житті хлопці за першої ж пригоди покалічилися б, або зовсім лишилися життя.)
Якості характерів Тома і Гека. (Обидва — веселі бешкетники, але Гек більш досвідчений у життєвих питаннях, він може вижити в будь-якій ситуації, а Том ніколи не знає, куди приведуть його нові фантазії. Гек самостійніший, ніж Том, не любить підкорятися, виконувати те, чого не хоче. Том — домашня дитина, він намагається знайти компроміс зі світом дорослих, влаштувати все так, шоб усім було добре. Яскраве підтвердження цьому — випадок із фарбуванням паркана.)
Чому Том і Гек — друзі? Обидва хлопчики — з різних соціальних в, тому тітка Поллі не дозволяє Томові товаришувати із Геком. Однак у них є дуже важливі для дружби спільні речі: однакова любов до волі та пригод, не-сприймання насильства та примусу, почуття справедливості, відданості.
Умови життя Тома і Гекльберрі. (Обидва — сироти, однак життям Тома опікується тітка Поллі, яка по-своєму любить племінника, хоча з-поміж двох хлопчиків, Тома і Сіда, виділяє слухняного, але підлого Сіда. Вона намагається виховувати Тома суворими методами, змушує його працювати, ходити до церкви та до школи. Гек живе сам і щодня має дбати про їжу та дах над головою, він більш самостійний та серйозний, ніж бешкетник Том.)
Навчання Тома і Гека. (Том навчається у недільній школі, має зубрити тексти з Біблії. Крім того, вдома тітка Поллі контролює його поведінку і вимагає вчиняти правильно, по-християнському. Гек ніде не навчається, йому обтяжливе будь-яке навчання. Тому справжньою школою для Гека стає життя, у якому Гека навчають люди, яких він зустрів, і обставини. Це навчання іноді зовсім небезпечне, та й навчитися на вулиці можна чого завгодно. Наприклад, життя навчило Гека палити, то ж перші радощі свободи для Тома виявилися свободою тютюнопаління, через шо Томові стало дуже погано.) Пригоди як навчання. (Обидва хлопчики дуже цінують вільне життя, однак воно приносить небезпечні пригоди для обох і тільки Марк Твен щоразу рятує своїх героїв. У реальному житті хлопці за першої ж пригоди покалічилися б, або зовсім лишилися життя.)
Якості характерів Тома і Гека. (Обидва — веселі бешкетники, але Гек більш досвідчений у життєвих питаннях, він може вижити в будь-якій ситуації, а Том ніколи не знає, куди приведуть його нові фантазії. Гек самостійніший, ніж Том, не любить підкорятися, виконувати те, чого не хоче. Том — домашня дитина, він намагається знайти компроміс зі світом дорослих, влаштувати все так, шоб усім було добре. Яскраве підтвердження цьому — випадок із фарбуванням паркана.)
Чому Том і Гек — друзі? Обидва хлопчики — з різних соціальних в, тому тітка Поллі не дозволяє Томові товаришувати із Геком. Однак у них є дуже важливі для дружби спільні речі: однакова любов до волі та пригод, не-сприймання насильства та примусу, почуття справедливості, відданості.