Поеми Гомера "Іліада" та "Одіссея" є одним із перших зразків героїчного епосу. Написані на основі міфів троянського циклу, твори рапсода створювали грандіозну, яскраву картину життя давніх греків, людських чвар й інтриг богів, які призвели до падіння Трої. У сюжеті поем "Іліада" та "Одіссея" відобразилася тема боротьби за свій рід, плем'я, державу, небезпечні мандри у пошуках дороги додому. Описуючи конкретні події Троянської війни, поет створює живу картину життя Давньої Греції.
Героїчний епос Гомера давно став одним із найважливіших джерел вивчення грецької цивілізації. В яскравих військових сценах відтворюються і загальна панорама бою, і почуття його учасників. Характерною рисою поетики "Іліади" є значна роль богів у земних справах: вони втручаються у хід бою, допомагають одним і перешкоджають іншим. Показовою є рада богів на Олімпі під час бою, що характеризує особливості релігійних уявлень давніх греків,
Чільне місце у творі займає опис щита, який виготовив Гефест на прохання матері Ахілла Фетіди. Це художнє свідчення про побут і працю, звичаї, стосунки, конфлікти й розваги давніх греків. Щит вражає розкішшю прикрас та різноманітністю зображених на ньому картин: "Приготував він насамперед щит — міцний і великий. Гарно оздоблений всюди, ще й викував обід потрійний. Ясно блискучий, та ззаду посріблений ремінь приладив, Щит той з п'ятьох був шарів шкіряних, а поверх він багато Вирізьбив різних оздоб, до дрібниць все продумавши тонко". Описуючи сцени мирного життя автор наче милується працею женців на полях, "де буяє високе колосся", виноградниками, де збирають, "наче мед, виногроно солодке", містами, де вирує життя, "пісні скрізь лунають весільні", юнаками, що "у танку молодечім кружляють". Одна із сцен розповідає, як вершиться суд, коли сталося лихо. Яскраві епізоди суспільних стосунків, побуту, праці дають уявлення про життя, звичаї, інтереси давніх греків. Характерним є те, що зображені на щиті події подані в динаміці, вони начебто оживають: люди на них рухаються, хвилюються, радіють; відтворено настрої, звуки, фарби. Яскраво змальовано драматичну сцену нападу левів на череду биків і намагання пастухів відігнати їх ("Марно їх люди женуть і цькують їх собаками марно. Пси, боячись підійти й у левів вчепитись зубами, Гавкають зблизька на них, дременути готові навтьоки"). Цікаво, що із зображеного на щиті можна зробити уявлення про знання греків щодо будови Всесвіту: "Землю на нім він зобразив майстерно і небо, і море, Сонця невпинного коло, і срібний у повені місяць, І незліченні сузір'я, що неба склепіння вінчають".
У поемі "Іліада" зображено обряд поховання (смерть Гектора). Батько Гектора Пріам суворо дотримується всіх звичаїв, керуючись-суворим законом і вірою в те, що неоплаканий і непохований згідно з ритуалом небіжчик не знайде собі місця і шкодитиме живим. Ось чому він поїхав у стан Ахілла, щоб забрати сина.
У поемі "Одіссея" досить детально описані змагання женихів, які приїхали свататися до Пенелопи, дружини Одіссея.
Як бачимо, давньогрецький поет Гомер не тільки створив прекрасні зразки героїчного епосу, а й додав у них широкомасштабне змалювання життя давніх греків, їхніх уявлень про світ та моральні закони, звичаї. До цих творів різні народи й покоління повертаються не тільки для того, щоб ознайомитися з давніми подіями, а й для того, щоб краще зрозуміти світ людини та її призначення на землі.
Михаил Васильевич Ломоносов (1711 – 1765) – великий русский ученый, химик, физик, художник, историк, поэт и писатель, труды которого стали известны во всем мире. Прославился в таких областях знаний, как: астрономия, геология, приборостроение, география и многих других.
Родился Михаил Ломоносов 8 (19) ноября 1711 года в селе Мишанинская (Архангельская губерния, сейчас — село Ломоносово) в зажиточной семье. С ранних лет он любил выходить с отцом в море. Эти плавания оказали влияние на формирование представлений юного Ломоносова о красоте природы, закалили его характер.
Грамоте и чтению Ломоносову удалось обучиться еще в детстве. В возрасте 14-ти лет Михаил уже умел грамотно писать. Узнав, что отец хочет его женить, в 19 лет решает бежать в Москву.
Движимый стремлением к знаниям, он пешком приходит в Москву (1731 г.), где поступает в Славяно-греко-латинскую академию. Там жизнь Ломоносова очень трудна и бедна. Однако благодаря упорству ему удается за 5 лет пройти весь 12-летний курс обучения.
В числе лучших студентов в 1736 году отправляется учиться в Германию, где изучает технические и естественные науки, а также иностранные языки и литературу. Начал собирать свою библиотеку, в которую вошли как античные авторы, так и современники.
Для тех времен биография Михаила Ломоносова была весьма насыщенной. Он изучает множество наук, ставит опыты, выступает с лекциями. Даже при такой занятости у Ломоносова остается время на сочинение стихотворений.
В 1741 году Михаил Васильевич возвращается на родину.
В 1742 году Ломоносов был назначен адъюнктом физики в Петербургской академии наук, а через 3 года стал профессором химии.
Вклад Ломоносова в такие науки, как физика, химия, география, астрономия, минералогия, почвоведение, геология, картография, геодозия, метеорология очень велики. Литературное творчество Ломоносова содержит произведения на разных языках. Это – «История Российская», трагедии «Тамара и Селим», «Демофонт», и многие стихотворения Ломоносова.
В 1754 году он разработал проект Московского университета, названный позже в его честь университетом Ломоносова. Кроме того, краткая биография Ломоносова знаменательна открытием закона сохранения материи, написанием работ по теории цвета, построением множества оптических приборов.
Большой вклад Ломоносов внес также в историю. Ученый создал «Краткий российский летописец с родословием», где описал главные события истории России с 862 по 1725 год. Это издание облегчило работу с историческими документами и стало очень популярно среди читателей.
Смерть настигла Михаила Ломоносова в возрасте 54 лет. Умер великий ученый от воспаления легких 4 (15) апреля 1765 года, и был похоронен на Лазаревском кладбище в Санкт-Петербурге.
Поеми Гомера "Іліада" та "Одіссея" є одним із перших зразків героїчного епосу. Написані на основі міфів троянського циклу, твори рапсода створювали грандіозну, яскраву картину життя давніх греків, людських чвар й інтриг богів, які призвели до падіння Трої. У сюжеті поем "Іліада" та "Одіссея" відобразилася тема боротьби за свій рід, плем'я, державу, небезпечні мандри у пошуках дороги додому. Описуючи конкретні події Троянської війни, поет створює живу картину життя Давньої Греції.
Героїчний епос Гомера давно став одним із найважливіших джерел вивчення грецької цивілізації. В яскравих військових сценах відтворюються і загальна панорама бою, і почуття його учасників. Характерною рисою поетики "Іліади" є значна роль богів у земних справах: вони втручаються у хід бою, допомагають одним і перешкоджають іншим. Показовою є рада богів на Олімпі під час бою, що характеризує особливості релігійних уявлень давніх греків,
Чільне місце у творі займає опис щита, який виготовив Гефест на прохання матері Ахілла Фетіди. Це художнє свідчення про побут і працю, звичаї, стосунки, конфлікти й розваги давніх греків. Щит вражає розкішшю прикрас та різноманітністю зображених на ньому картин: "Приготував він насамперед щит — міцний і великий. Гарно оздоблений всюди, ще й викував обід потрійний. Ясно блискучий, та ззаду посріблений ремінь приладив, Щит той з п'ятьох був шарів шкіряних, а поверх він багато Вирізьбив різних оздоб, до дрібниць все продумавши тонко". Описуючи сцени мирного життя автор наче милується працею женців на полях, "де буяє високе колосся", виноградниками, де збирають, "наче мед, виногроно солодке", містами, де вирує життя, "пісні скрізь лунають весільні", юнаками, що "у танку молодечім кружляють". Одна із сцен розповідає, як вершиться суд, коли сталося лихо. Яскраві епізоди суспільних стосунків, побуту, праці дають уявлення про життя, звичаї, інтереси давніх греків. Характерним є те, що зображені на щиті події подані в динаміці, вони начебто оживають: люди на них рухаються, хвилюються, радіють; відтворено настрої, звуки, фарби. Яскраво змальовано драматичну сцену нападу левів на череду биків і намагання пастухів відігнати їх ("Марно їх люди женуть і цькують їх собаками марно. Пси, боячись підійти й у левів вчепитись зубами, Гавкають зблизька на них, дременути готові навтьоки"). Цікаво, що із зображеного на щиті можна зробити уявлення про знання греків щодо будови Всесвіту: "Землю на нім він зобразив майстерно і небо, і море, Сонця невпинного коло, і срібний у повені місяць, І незліченні сузір'я, що неба склепіння вінчають".
У поемі "Іліада" зображено обряд поховання (смерть Гектора). Батько Гектора Пріам суворо дотримується всіх звичаїв, керуючись-суворим законом і вірою в те, що неоплаканий і непохований згідно з ритуалом небіжчик не знайде собі місця і шкодитиме живим. Ось чому він поїхав у стан Ахілла, щоб забрати сина.
У поемі "Одіссея" досить детально описані змагання женихів, які приїхали свататися до Пенелопи, дружини Одіссея.
Як бачимо, давньогрецький поет Гомер не тільки створив прекрасні зразки героїчного епосу, а й додав у них широкомасштабне змалювання життя давніх греків, їхніх уявлень про світ та моральні закони, звичаї. До цих творів різні народи й покоління повертаються не тільки для того, щоб ознайомитися з давніми подіями, а й для того, щоб краще зрозуміти світ людини та її призначення на землі.
Михаил Васильевич Ломоносов (1711 – 1765) – великий русский ученый, химик, физик, художник, историк, поэт и писатель, труды которого стали известны во всем мире. Прославился в таких областях знаний, как: астрономия, геология, приборостроение, география и многих других.
Родился Михаил Ломоносов 8 (19) ноября 1711 года в селе Мишанинская (Архангельская губерния, сейчас — село Ломоносово) в зажиточной семье. С ранних лет он любил выходить с отцом в море. Эти плавания оказали влияние на формирование представлений юного Ломоносова о красоте природы, закалили его характер.
Грамоте и чтению Ломоносову удалось обучиться еще в детстве. В возрасте 14-ти лет Михаил уже умел грамотно писать. Узнав, что отец хочет его женить, в 19 лет решает бежать в Москву.
Движимый стремлением к знаниям, он пешком приходит в Москву (1731 г.), где поступает в Славяно-греко-латинскую академию. Там жизнь Ломоносова очень трудна и бедна. Однако благодаря упорству ему удается за 5 лет пройти весь 12-летний курс обучения.
В числе лучших студентов в 1736 году отправляется учиться в Германию, где изучает технические и естественные науки, а также иностранные языки и литературу. Начал собирать свою библиотеку, в которую вошли как античные авторы, так и современники.
Для тех времен биография Михаила Ломоносова была весьма насыщенной. Он изучает множество наук, ставит опыты, выступает с лекциями. Даже при такой занятости у Ломоносова остается время на сочинение стихотворений.
В 1741 году Михаил Васильевич возвращается на родину.
В 1742 году Ломоносов был назначен адъюнктом физики в Петербургской академии наук, а через 3 года стал профессором химии.
Вклад Ломоносова в такие науки, как физика, химия, география, астрономия, минералогия, почвоведение, геология, картография, геодозия, метеорология очень велики. Литературное творчество Ломоносова содержит произведения на разных языках. Это – «История Российская», трагедии «Тамара и Селим», «Демофонт», и многие стихотворения Ломоносова.
В 1754 году он разработал проект Московского университета, названный позже в его честь университетом Ломоносова. Кроме того, краткая биография Ломоносова знаменательна открытием закона сохранения материи, написанием работ по теории цвета, построением множества оптических приборов.
Большой вклад Ломоносов внес также в историю. Ученый создал «Краткий российский летописец с родословием», где описал главные события истории России с 862 по 1725 год. Это издание облегчило работу с историческими документами и стало очень популярно среди читателей.
Смерть настигла Михаила Ломоносова в возрасте 54 лет. Умер великий ученый от воспаления легких 4 (15) апреля 1765 года, и был похоронен на Лазаревском кладбище в Санкт-Петербурге.