Остап во время казни проявил мужество,даже во время страшных мук он показывал мужество,любовь к своей Вере и к своему отцу.Цитирую:"Батько,здесь ли ты?Слышишь ли ты?".
№3:
он испытывал боль , сострадание , любовь , жалость , разочарование
№4:
Потому что, он хотел умереть как мужчина и что бы отец видел его, у него не было времени даже с ним поговорить.
№5:
Автор сравнивает Андрия с ,,хлебным колос " . Он был бес слабым , он предал своих друзей , брата , отца , ради паночки .
Остап погип какверный слуга своей Родины ! Отец гордится своим сыном , называет его казаком . Остап не проронил ни одной слезы . " Тарас стоял в толпе , потупив голову и в то же время гордо приподняв очи , и одобрительно только говорил : " Добре , сынку, добре !" .
З самого дитинства ми знаємо, що казка – це вимисел, вигадка, неправда, але в ній завжди є натяк на щось важливе для людства, а отже, вона несе урок для всіх, хто здатен зрозуміти навіть зернятка народної чи авторської мудрості.
Що я зрозумів з цієї казки? На мою думку, ця казка є гарною метафорою щодо можливих варіантів розвитку особистості.
Для яянів – самозакоханих егоїстів, життя перетворюється на безрадісне зведення власного «Я». Прокляття таких людей в тому, що вони не здатні нікого покохати, бо лише себе вони вважають гідними любові.
Водночас життя людей, які здатні помічати цінність іншої людини, завжди наповнено смислом. Зустріч з такими людьми – це великий дарунок долі. Бо їхня душа – це своєрідні камінці-самоцвіти.
Отже, казка начає відкривати своє серце для інших людей – проявляти чуйність, доброту, співчуття, пропонувати до …, бо «Отримує лише той, хто віддає!»
№1:
1. Тайное прибытие в город.
Тараса.
3. Встреча с Мардохаем.
4. Тревожная ночь.
5. Янкель и Тарас в тюрьме.
6. Неудачный подкуп.
7. На площади.
8. Пытки и казнь Остапа.
№2:
Остап во время казни проявил мужество,даже во время страшных мук он показывал мужество,любовь к своей Вере и к своему отцу.Цитирую:"Батько,здесь ли ты?Слышишь ли ты?".
№3:
он испытывал боль , сострадание , любовь , жалость , разочарование
№4:
Потому что, он хотел умереть как мужчина и что бы отец видел его, у него не было времени даже с ним поговорить.
№5:
Автор сравнивает Андрия с ,,хлебным колос " . Он был бес слабым , он предал своих друзей , брата , отца , ради паночки .
Остап погип какверный слуга своей Родины ! Отец гордится своим сыном , называет его казаком . Остап не проронил ни одной слезы . " Тарас стоял в толпе , потупив голову и в то же время гордо приподняв очи , и одобрительно только говорил : " Добре , сынку, добре !" .
З самого дитинства ми знаємо, що казка – це вимисел, вигадка, неправда, але в ній завжди є натяк на щось важливе для людства, а отже, вона несе урок для всіх, хто здатен зрозуміти навіть зернятка народної чи авторської мудрості.
Що я зрозумів з цієї казки? На мою думку, ця казка є гарною метафорою щодо можливих варіантів розвитку особистості.
Для яянів – самозакоханих егоїстів, життя перетворюється на безрадісне зведення власного «Я». Прокляття таких людей в тому, що вони не здатні нікого покохати, бо лише себе вони вважають гідними любові.
Водночас життя людей, які здатні помічати цінність іншої людини, завжди наповнено смислом. Зустріч з такими людьми – це великий дарунок долі. Бо їхня душа – це своєрідні камінці-самоцвіти.
Отже, казка начає відкривати своє серце для інших людей – проявляти чуйність, доброту, співчуття, пропонувати до …, бо «Отримує лише той, хто віддає!»
Объяснение: