Мольєр у своїй дуже смішній і повчальній комедії "Міщанин-шляхтич" блискуче показав, що бути шляхетною та належити до знаті не є одним та тим самим. Історія бідолашного пана Журдена, що переплутав одне с іншим, тому яскравий приклад. Журден так хотів стати дворянином, що втратив і здоровий глузд, і добре ім'я, і честь з гідністю.
Пан Журден став посміховиськом. Над ним сміялися, його використовувати у своїх корисливих цілях інші - і дворяне, і вчителі, яких він наймав і яким платив чималі гроші, і навіть ремісники. У цьому всі вони дуже схожі: і граф Дорант, що без сорому брав у Журдена гроші у борг і не віддавав, і кравець, який переконував Журдена, що "усі дворяне таке носять", і той вірив.
Дорант бур графом, але чи був він шляхетним? Звісно ж, ні. Бо шляхетність не є чимось, що дається від народження: шляхетною людина стає... або не стає.
Журден так і не отримав жаданого дворянства. Замість цього, він позбувся і грошей, і репутації. Навряд чи дворянство варте цього. Я вважаю, гарна людина у любому статусі буде гарною, а підла - завжди залишиться підлою, до якої вестви населення вони б не належали.
Мольєр у своїй дуже смішній і повчальній комедії "Міщанин-шляхтич" блискуче показав, що бути шляхетною та належити до знаті не є одним та тим самим. Історія бідолашного пана Журдена, що переплутав одне с іншим, тому яскравий приклад. Журден так хотів стати дворянином, що втратив і здоровий глузд, і добре ім'я, і честь з гідністю.
Пан Журден став посміховиськом. Над ним сміялися, його використовувати у своїх корисливих цілях інші - і дворяне, і вчителі, яких він наймав і яким платив чималі гроші, і навіть ремісники. У цьому всі вони дуже схожі: і граф Дорант, що без сорому брав у Журдена гроші у борг і не віддавав, і кравець, який переконував Журдена, що "усі дворяне таке носять", і той вірив.
Дорант бур графом, але чи був він шляхетним? Звісно ж, ні. Бо шляхетність не є чимось, що дається від народження: шляхетною людина стає... або не стає.
Журден так і не отримав жаданого дворянства. Замість цього, він позбувся і грошей, і репутації. Навряд чи дворянство варте цього. Я вважаю, гарна людина у любому статусі буде гарною, а підла - завжди залишиться підлою, до якої вестви населення вони б не належали.