Справедливо вважати твір Річарда Баха однією із найглибших філософських алегорій XX сторіччя. Дорога героя повісті - це дорога до свободи та безмежних можливостей людської особистості. "Стверджуючі, що ти чогось не можеш, ти позбавляєш себе всемогутності" [3] - ось кредо автора і він переконливо доводить практичну цінність цього постулату. Бах - письменник-фантаст, але його фантазії наближують читача до тієї справжньої реальності, яка прихована від наших очей завісою повсякденності. Але щоб досягти істини, потрібно принести немалу жертву - відмовитись від нудьги, тобто від обмеженості та безбарвності свого існування, та відважитись наповнити її дивами та пригодами [13]."Ця книга Річарда Баха має подвійний вплив, - писав відомий американський фантаст Рей Бредбері, - вона дарує мені відчуття польоту та повертає мені молодість" [13].Цей твір вражає читача не тільки своєю змістовою конструкцією а й історією написання. Як розповідав сам Річард Бах, одного разу гуляючи по туманному узбережжю каліфорнійського каналу Бельмонт Шор він почув голос, який сказав: "Чайка на імя Джонатан Лівінгстон", потім Бах побачив видіння, яке промайнуло у його голові у вигляді кінофільму [8]. Підкорившись цьому голосу, він поквапився додому, щоб записати все те, що він побачив. Але видіння було коротким, а продовження не послідкувало. Бах намагався закінчити історію, але у нього нічого не виходило до тих пір, доти через вісім років він не побачив продовження [8]. Правда це, чи рекламний трюк - невідомо, але точно можна сказати, що Річард Бах написав повість про чайку і у 1970-му році вона була надрукована в журналі, а у 1973 році був знятий фільм [13].Спочатку вона не привернула увагу ані читачів, ані критиків. Незабаром вона здобула популярність, була перекладена багатьма мовами та зробила імя Річарда Баха відомим не тільки в США, а й в інших країнах. Її читали в Америці, Європі, Австралії [8].За жанром цей твір є повістю-притчею тому, що:- це твір малої форми;- в основі сюжету - розповідь, історія;- наявність моралі;- головний художній прийом - алегорія;- два зміста (I - текстовий - побудований на прямому розумінні фраз, які створюють текст (спроби Чайки опанувати фігури вищого пілотажу, досягти досконалості в польоті та передати свої знання учням [8]), II - символічний - побудований на символічних значеннях окремих слів.);- образи мало індивідуалізовані;- події не визначені ні хронологічно, ні територіально: всі польоти проходять над якимось морем, тут і зараз;- сюжет прямолінійний: не забігає наперед, щоб створити драматичне напруження, ні повертається назад, щоб повідомити додаткові деталі;- автор зупиняється лише на важливих, головних моментах не відволікаючись на дрібниці та описання. Але переповісти його дуже важко, бо філософський зміст дуже глибокий і має бути розгаданий читачем, і кожен читач може зрозуміти його по-своєму [13].
1. Чем оказалась смерть бабушки для маленькой девочки? Как она вспоминала свою бабушку?
Смерть бабушки для маленькой девочки стала большим горем. Она вспоминает: «Я не помню бабушку иной, как сидящей на своем диване и рассказывающей с утра до ночи нам, детям... мы боялись проронить хоть слово из рассказов бабушки. Это была очаровательная жизнь! Не было детей более счастливых, чем мы».
2. Какое сердце можно назвать чистым? Объясни свою точку зрения.
Сердце можно назвать чистым, если если оно бьется в груди человека на сочувствие, если этот человек добр и бескорыстен, если у него «открыты очи» и он «может наслаждаться лицезрением красоты небесной».
3. Обсудите с другом, о чём история, которую рассказала бабушка. Чему она хотела научить свою внучку?
Это история о доброте, об умении сочувствовать другому и делиться с ним тем, что имеешь, не требуя за это награды. Бабушка историей о рождении Христа хотела научить свою внучку быть отзывчивой, милосердной, щедрой и внимательной к окружающим, даже малознакомым людям.
4. Какое впечатление произвела на девочку рождественская история? Девочку потрясла рождественская история, рассказанная бабушкой, до такой степени, что она помнила ее всю жизнь: «Сегодня, через сорок лет, в моей памяти живо встает маленький рассказ о Рождестве Христовом, слышанный мной от бабушки. И мне приятно еще раз его рассказать».
Смерть бабушки для маленькой девочки стала большим горем. Она вспоминает: «Я не помню бабушку иной, как сидящей на своем диване и рассказывающей с утра до ночи нам, детям... мы боялись проронить хоть слово из рассказов бабушки. Это была очаровательная жизнь! Не было детей более счастливых, чем мы».
2. Какое сердце можно назвать чистым? Объясни свою точку зрения.Сердце можно назвать чистым, если если оно бьется в груди человека на сочувствие, если этот человек добр и бескорыстен, если у него «открыты очи» и он «может наслаждаться лицезрением красоты небесной».
3. Обсудите с другом, о чём история, которую рассказала бабушка. Чему она хотела научить свою внучку?Это история о доброте, об умении сочувствовать другому и делиться с ним тем, что имеешь, не требуя за это награды. Бабушка историей о рождении Христа хотела научить свою внучку быть отзывчивой, милосердной, щедрой и внимательной к окружающим, даже малознакомым людям.
4. Какое впечатление произвела на девочку рождественская история? Девочку потрясла рождественская история, рассказанная бабушкой, до такой степени, что она помнила ее всю жизнь: «Сегодня, через сорок лет, в моей памяти живо встает маленький рассказ о Рождестве Христовом, слышанный мной от бабушки. И мне приятно еще раз его рассказать».